Масові відкриті онлайн-курси

Масові відкриті онлайн-курси, (МООС /muːk/) (англ. Massive open online course — масивні, масові, широкодоступні, публічні, відкриті дистанційні онлайн курси) — це інтернет-курс з великомасштабною інтерактивною участю та відкритим доступом через інтернет.[1] На додаток до традиційних матеріалів навчального курсу, такі як відео, читання, і домашніх завдань, MOOC надає можливість використання інтерактивного форуму користувачів, які допомагають створити спільноту студентів, викладачів та асистентів (TAS).

Відеозаписи лекцій різних навчальних закладів почали з'являтися у мережі Інтернет ще наприкінці 1990-х років, однак лише масові відкриті онлайн-курси надали змогу інтерактивного спілкування студентів та викладачів, а також прийому іспитів в режимі онлайн[2].

Це одна із найновіших форм дистанційного навчання, яка активно розвивається у світовій освіті. Подібні сайти розраховані на студентів різних попередніх рівнів підготовки — як новачків, так і досвідчених фахівців.

Найпопулярніші MOOC збирають сотні тисяч студентів[3]

Прикладами MOOC можуть слугувати Coursera, EdX, Udacity.

В Україні працює безкоштовна платформа масових онлайн курсів Prometheus.

Масові відкриті онлайн-курси в Україні

В Україні у 2013 році пройшли перші MOOC на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка — «Університет онлайн». Перший масовий онлайн-курс, ініційований Іваном Примаченком, стосувався бренд-менеджменту та зібрав понад 9 тисяч учасників[джерело?].

Весною 2014 року стартував проєкт інтерактивної онлайн-освіти EdEra, — який створює онлайн-курси та освітній контент широкого спектра з використанням IT.[4] Мета проєкту зробити освіту в країні доступною та якісною на зразок західних найкращих освітніх ініціатив.[5] Засновниками платформи є Ілля Філіпов, Артем Ільчук, а також технічний директор  — Ольга Філіпова.[6]

У жовтні 2014 року почала роботу платформа українських масових онлайн-курсів Prometheus[7], заснована Іваном Примаченком та Олексієм Молчановським[8]

Див. також

Примітки
  1. Kaplan Andreas M., Haenlein Michael (2016) Higher education and the digital revolution: About MOOCs, SPOCs, social media, and the Cookie Monster, Business Horizons, Volume 59.
  2. Глобальный Гарвард. Как учиться в самых престижных университетах мира без денег и личного присутствия // Корреспондент. — № 23. — 24 августа 2012. (рос.)
  3. Sept 2013 Top 9 Courses by Enrollment. (англ.)
  4. EdEra – інтерактивна онлайн-освіта. EdEra. Процитовано 16 квітня 2016.
  5. EdEra – інтерактивна онлайн-освіта. EdEra. Процитовано 16 квітня 2016.
  6. EdEra – інтерактивна онлайн-освіта. EdEra. Процитовано 16 квітня 2016.
  7. Старт проєкту «Prometheus»
  8. Prometheus.Про проект

Посилання
  1. MOOC pedagogy: the challenges of developing for Coursera (англ.)
  2. Babson Survey Research Group: National reports on growth of online learning in US Higher Education(англ.)
  3. A. McAuley, B. Stewart, G, Siemens and D. Cormier, The MOOC Model for Digital Practice (2010)(англ.)
  4. Daniel, John (2012). Making sense of MOOCs: musings in a maze of myth, paradox and possibility. Архів оригіналу за 10 серпня 2016 р., Research paper presented as a fellow of the Korea National Open University(англ.)
  5. Дистанционное обучение: как бесплатно получить диплом Стэнфорда, Оксфорда или Гарварда (инфографика)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.