Мас-медійне право
Мас-медійне право (медіаправо, право засобів масової інформації, право засобів масової комунікації, англ. media law) — підгалузь інформаційного права щодо суспільних відносин пов'язаних із засобами масової інформації (ЗМІ), засобами масової комунікації.
За сутністю медіаправо можна розглядати як:
- підгалузь правовідносин щодо діяльності засобів масової інформації, засобів масової комунікації;
- підгалузь наукових досліджень;
- навчальна дисципліна.
За змістом медіаправо формується за об'єктною ознакою у спеціальній частині інформаційного права з екстраполяцією на положення загальної та особливої частини останнього.
Юридичні ознаки медіаправа
Інформаційна продукція медіа є основним об'єктом (предметом) правовідносин медіаправа.
Спеціальні суб'єкти медіаправа: інформанти — журналіст, репортер; редактор (головний редактор), редакція та інші; інформовані — радіослухач, телеглядач та інші споживачі інформаційної продукції.
Передумови виникнення
Із бурхливим розвитком Інтернету, як засобу телекомунікації відмічається тенденція до інтеграції зазначених вище провідних інститутів медіаправа із Інтернет-правом. Як комплексний інститут інформаційного права це можна умовно назвати Інтернет-мас-медіа право.
Всі підінститути медіаправа мають комплексні ознаки, що пов'язані з відповідними інститутами провідних галузей права: конституційного, адміністративного, цивільного та кримінального права. Мас-медіа право та його підінститути також пов'язані з рядом комплексних галузей права: трудовим, господарським, фінансовим та іншими.
Зв'язки з іншими галузями права
Мас-медіа право через інституціональні ознаки має зв'язки із рядом спеціальних галузей права: податковим, бюджетним та інш. Мас-медіа право має зв'язок з рядом міжгалузевих комплексних інститутів: правом інтелектуальної власності (у його складі — авторським правом та окремими інститутами промислової власності), рекламним правом та ін.
Провідні (великі, складні) гіперінститути медіаправа
Провідні підінститути медійного права:
- право друкованих засобів масової інформації (преси);
- право радіо і телебачення (чи телерадіоправо);
- право кіноматографії (кіноматографічне право);
- право про інформаційні агентства.
Зазначені провідні підінститути медіаправа в Україні мають системоутворюючі законодавчі акти.
Джерела
- Медіа-право / Н. Петрова, В. Якубенко. – К. : Київська типографія, 2007. – 276 с.
- Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики). Монографія. — К.: «Освіта України», 2010. — 388с.
- Цимбалюк В. Мас-медіа право в інформаційному суспільстві //Інформація і право. – 2011. – №1. – С. 30-33.