Матс Кеттільмундсон

Походив з аристократичної родини Уппланду. Відзначився під час походу регента Торґільса Кнутсона проти Новгородської республіки у 1299 році. Шведи тоді билися з новгородцями на річці Неві. Матс Кеттільмундсон переміг декілька ворожих вояків у герці. 1301 році заслужив повагу як звитяжний вояк під оборони фортеці Ландскрона.

У 1302 році стає увійшов до почту, став лицарем Еріка Магнусона, герцога Седерманланду. У 1304 році бився на боці Еріка Магнусона проти короля Біргера I, після чого разом зі своїм сеньйором втік до Норвегії. У 1305 році після повернення до Швеції та замирення Еріка Магнеса з королем, Матс отримав маєтність Колсетер.

У 1306 році брав активну участь у захоплені короля Біргера. У 1309 році у складі об'єднаного шведського війська бився проти коаліції Норвегії та Данії, звитяжив у битві при Нючепінзі. У 1310—1314 роках Матс Кеттільмундсон брав участь у численних змовах Еріка Магнусона проти короля Біргера I.

Після вбивства у 1317 році королем братів Еріка та Вальдемара Магнусон, Матс Кеттільмундсон у грудні підняв повстання проти Біргера I. На чолі західногеталандських військ взяв в облогу фортецю Нючепінг. Вже червні Інгеборг, удова Еріка Магнусона, в Скарі оголосила Кеттільмундсона рікетсдротсом (на кшталт сенешаля) і капітаном королівства. Слідом за цим було повалено короля Біргера I. 27 червня Матс Кеттільмундсон призначається регентом королівства.

Того ж року зумів розбити данські війська в Сконії у битві 1 листопада, які йшли на допомогу королю Біргеру. Полонених було страчено в Стокгольмі. Регент зайняв острів Готланд, чим припинив останні спроби Біргера I повернути корону. Водночас багато зробив для відновлення династії на троні Швеції. В травні 1319 року королем Норвегії став син Еріка Магнусона — Магнус. 8 липня 1319 року останній стає королем, а Матс Кеттільмундсон склав обов'язки регента.

Залишався на посаді ріксдротса в перші роки правління короля Магнуса IV. Але у 1322 році після конфлікту з матір'ю короля Інгеборгою, відмовився від посаду. Того ж року призначається капітаном Фінляндії. 12 серпня 1323 року в Шліссельбурзі уклав мирну угоду від імені короля з Новгородською республікою (підписав посадник Варфоломій Юрійович), встановивши кордон між Швецією і Новгородом на Карельському півострові: між містами Улофсборг і Куопіо. Керував цією шведською провінцією до самої смерті у 1326 році. Помер ймовірно у м. Або (сучасне Турку).

Дружина — Адельґейда.

Дітей не було

• Lehikoinen, Esa; Gustafsson, Esko; Aalto, Tapio; Alho, Pekka; Laine, Jarmo; Klemola, Hannu; Normaja, Jyrki; Numminen, Tapani & Rainio, Kalle 2003: Varsinais-Suomen linnut, s. 33. — Turun lintutieteellinen yhdistys r.y. Turku. ISBN 952-91-5584-0
• Corinne Péneau, Erikskrönika, Paris, Publications de la Sorbonne, 2005, 258 p. (ISBN 2-85944-524-2, OCLC 60760032)