Мацюра Олександр Григорович

Олександр Григорович Мацюра (рум. Alexandru Maţiura; нар. 24 жовтня 1954, Єдинці[1], Молдавська РСР) радянський футболіст і молдовський футбольний тренер. Заслужений тренер Молдови[2]. Нагороджений молдавським орденом «За цивільні заслуги» (рум. «Meritul Civic»)[2]. Тренер-асистент Курбана Бердиєва в тренерському штабі казанського «Рубіна».

Олександр Мацюра
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Григорович Мацюра
Народження 24 жовтня 1954(1954-10-24) (67 років)
  Єдинці, Молдавська РСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  СРСР
 Молдова
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1974 «Ністру» 2(0)
1975 «Команда м. Тирасполь» ?(?)
1976—1985 «Ністру» 260(41)
1985 «Заря» (Б) 15(3)
1986 «Текстильник» (Т) 15(3)
1986—1987 «Ністру» 46(1)
1988 «Заря» (Б) 3(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1988
1992—1993
?
1994—1995
1996—1998
1998—2000
1998—2001
1998
1999—2001
2003—2004
2004—2005
2006
«Заря» (Б)
«Сперанца» (Н)
«Кодру»
«Тилігул»
«Конструкторул»
Молдова (олімп.)
Молдова U-21
 Молдова
 Молдова
«Тирасполь»
«Ністру» (Ат)
«Ністру» (Ат)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру розпочав у 1974 році в «Ністру», однак наступного року був призваний на військову службу, яку проходив у військовому клубі «Команда міста Тирасполь». Наступного року повернувся у «Ністру». Загалом же у кишиневському клубі провів понад 300 матчів, відіграв понад 13 сезонів, два з яких (1974 та 1983) — у Вищій лізі СРСР. У 1979 році — учасник VII літньої Спартакіади народів СРСР у складі футбольної збірної Молдавської РСР. Влітку 1985 року перейшов у «Зарю» (Бєльці), а на початку 1986 року — «Текстильника» (Тирасполь). Проте влітку 1986 року повернувся до «Ністру». У 1988 році захищав кольори бєльцької «Зарі», у футболці якої й завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

По завершенні футбольної кар'єри розпочав тренерську діяльність. Завершивши кар'єру футболіста в «Зорі» (Бєльці), увійшов до тренерського штабу команди, з вересня до кінця 1988 року виконував обов'язки головного тренера команди. У 1989 році продовжував працювати у тренерському штабі «Зарі». У 1990—1991 роках проходив навчання у Вищій школі тренерів у Москві. У 1991 році допомагав тренувати кишинівський «Ністру». З 1992 по 1998 рік очолював клуби «Сперанца» (Ніспорени), «Тилігул» (Тирасполь) та «Конструкторул» (Кишинів). З 1998 року працював у збірній Молдови. Очолював олімпійську збірну країни та допомагав тренувати національну збірну. 22 березня 1998 року замінив тренера збірної Молдови на товариський проти Азербайджану. У грудні 1999 року він призначений головним тренером збірної Молдови, яку очолював до червня 2001 року[3]. Потім з 2003 по 2004 рік очолював ФК «Тирасполь». Також тренував молодіжну збірну Молдови. З 2004 року з перервами тренував «Ністру» (Атаки). У вересні 2006 року його запросили в казанський «Рубін», де допомагав тренувати гравців[4]. Наприкінці 2013 року після звільнення Курбана Бердиєва залишив «Рубін». У січні 2015 року приєднався до тренувального складу Гурбана Бердиєва, який був призначений головним тренером ФК «Ростов»[5].

Сім'я

  • Син, Андрій Олександрович Мацюра — молдовський футболіст і тренер, залучався до матчів за збірну Молдови.
  • Брат, Сергій Григорович Мацюра — радянський та молдовський футболіст, а також російський футбольний арбітр, у 2007-2008 роках обслуговував матчі Російської прем'єр-ліги.

Досягнення

Як гравця

Як тренера

«Тилігул» (Тирасполь)
«Конструкторул» (Кишинів)

Відзнаки

  • Майстер спорту СРСР
  • Заслужений тренер Молдови
  • Орден «За цивільні заслуги» (рум. «Meritul Civic»)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.