Межа Оорта

Межа Оорта — межа густини речовини в галактичній околиці Сонця[1], яка потрібна для пояснення спостережуваного гравітаційного поля[2]. Значення межі ρ=0,13 M☉/пк³ = 8,88×10-24 г/см³[1].

Межу названо ім'ям нідерландського астронома Яна Оорта, який дослідив її 1932 року[3]. Термін «межа» походить від того, що Оорт розумів, що густина галактичного диска є не тільки функцією відстані від центру галактики, а й функцією висоти від площини галактики, оскільки основна частина маси сконцентрована у досить вузькому шарі товщиною кількасот світлових років. Висота Сонця відносно площини Галактики в першій половині 20-го століття не була відома, але було очевидно, що густина в околицях Сонця менша або дорівнює густині в диску на нульовій висоті, отже спостережувана в околицях Сонця густина є нижньою межею.

Див. також

Джерела
  1. Оорта межа // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 331. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Definition of OORT LIMIT by Oxford Dictionary : 1970s: earliest use found in Astronomical Journal // Lexico.com. — Дата звернення: 27.09.2021. — Цитата: «The value of the local mass density in the part of the galactic disc near the sun that is required to account for the observed gravitational field».
  3. Jaan Einasto (16 січня 2004). 2. LOCAL DARK MATTER. Dark Matter: Early Considerations. arXiv:astro-ph/0401341. Процитовано 21 вересня 2021. «The dynamical density of matter in the Solar vicinity was investigated again by Oort (1932), who arrived at a different answer. According to his analysis the total density exceeds the density of visible stellar populations by a factor of up to 2. This limit is often called the Oort limit.»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.