Мері Боланд

Мері Енн Боланд (англ. Marie Anne Boland; 28 січня 1882 — 23 червня 1965) — американська актриса.

Мері Боланд
Народилася	28 січня 1882(1882-01-28)[1] або 28 січня 1880(1880-01-28)[2] Детройт, Мічиган, США
Померла	23 червня 1965(1965-06-23)[3][1] Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США гострий інфаркт міокарда
Поховання	Форест-Лаун
Громадянство	США
Діяльність	акторка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка
IMDb	nm0092683
Нагороди та премії
зірка на голлівудській Алеї слави
Мері Боланд у Вікісховищі

Народилася в Філадельфії в сім'ї актора Вільяма Боланда і його дружини Мері Сесісліі Хаттон. Крім неї в родині вже була дитина — її старша сестра Сара. У дитинстві вона була віддана вчитися в школу при монастирі, яку кинула в п'ятнадцятирічному віці, щоб стати актрисою. У 1907 році Боланд дебютувала на Бродвеї, де за короткий термін досягла успіху і визнання публіки. З 1915 року акторка стала зніматися в кіно, поєднуючи в подальші роки роботу в Голлівуді і на театральних сценах Нью-Йорка. У роки Першої світової війни Боланд виступала перед американськими військами у Франції. З приходом звукового кіно актриса стала набагато більше зніматися на великому екрані, з'явившись в таких картинах як «Якби у мене був мільйон» (1932), «Четверо наляканих» (1934), «Жінки» (1939), «Гордість і упередження» (1940) і «Джулія погано себе веде» (1948). З кінця 1940-х вона також працювала і на телебаченні, де в 1955 році виконала свою останню роль.

Мері Боланд ніколи не виходила заміж і не мала дітей. Після завершення кар'єри вона провела решту життя в Нью-Йорку в житловому комплексі Ессекс-Хаус, де в червні 1965 роки померла від серцевого нападу у віці 85 років. Актриса була похована на кладовищі Форест-Лаун в Глендейле. Її внесок в кіноіндустрію США відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.