Мері та Макс

«Мері та Макс» (англ. «Mary and Max») — австралійський пластиліновий мультфільм режисера Адама Елліота. В Австралії мультфільм було презентовано 9 квітня 2009 року. На 23 серпня 2021 року фільм займав 190-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Мері та Макс
англ. Mary and Max
Вид пластилінова анімація
Жанр комедія-драма, мультфільм і animated film with LGBT character(s)d
Режисер Адам Елліот
Продюсер Melanie Coombsd
Сценарист Адам Елліот
Оповідач Barry Humphriesd
Оператор Gerald Thompsond
Композитор Дейл Корнеліус
Художник Адам Елліот
Кінокомпанія Icon Entertainment International
Дистриб'ютор Icon Productions і Netflix
Тривалість 92 хв.
Мова англійська
Країна  Австралія
Рік 2009
Кошторис 8 240 000 A$[1]
Касові збори 1 725 381 $[2]
IMDb ID 0978762
maryandmax.com

Сюжет

Мері Дейзі Дінкл — восьмирічна дівчинка, що мешкає в Австралії. Її батько Ноель працює на фабриці приклеювачем ниток до пакетиків чаю, а також захоплюється опудалами птахів. Мати Віра Лорейн Дінкл краде продукти в магазині й зловживає шері. Домашнім улюбленцем Мері є півень Етель — якось він випав з вантажівки біля їхнього будинку. Мері обожнює шоколад, згущене молоко та мультфільм про ноблетів. Її дідусь Ральф якось розповів Мері, що дітей знаходять в кухлі з пивом. Дівчинці стало цікаво, а де знаходять дітей у США — може, в банках з кока-колою? Вона вирішила запитати про це в першого-ліпшого американця — в довіднику вона дізналася адресу ньюйоркця Макса Джеррі Горовиця.

44-річний Макс, єврей-атеїст, що працював у своєму житті не менш ніж на 7 роботах, також цікавився номлетами, полюбляв шоколад. Його домашніми улюбленцями були рибка Генріх, кіт без ока, два равлики та папуга. У листі Мері Макс розповів, як батько покинув їх із матір'ю, коли хлопчик тільки-но народився. У 4 роки Макс запитав у матері, звідки беруться діти — та відповіла, що малюки вилуплюються з яєць, яких висиджує рабин — для євреїв, католицькі монахині або інші жінки для решти. Коли Максові було 6, його мати застрелилася. Так само, як і Мері, Макс не мав друзів — одного, містера Равіолі, чоловік вигадав. Макс страждає зайвою вагою й на пораду психотерапевта відвідує спеціальні курси для анонімних товстунів.

Матері Мері не сподобався новий товариш доньки, тому Макс писав на адресу її сусіда — той не мав ніг і страждав на агорафобію. Макс і Мері продовжували листуватись, надсилаючи один одному солодощі, малюнки та фотокартки. Та Макса налякав лист дівчинки, де вона розпитувала про кохання — чоловік не знав, що це таке. Із ним стався нервовий зрив — наступні 8 місяців він провів у лікарні із важкою депресію. Потім із його стіни впав кондиціонер, що вбив міма на вулиці — суд визнав Макса розумово відсталим, тому до в'язниці він не потрапив.

На 48 день народження Макс вгадав числа телевізійної лотереї — на ці гроші він купив собі багато шоколаду й усі статуетки номлетів. Із рештою коштів він не мав, що робити, тому віддав їх сусідці. Макс почувався самотньо — від нього навіть пішов містер Равіолі. Тоді він зізнався в листі Мері, що хворіє на синдром Аспергера — порушення розвитку. Їхнє листування поновилося. Мері після закінчення школи стала вивчати розумові розлади, щоб вилікувати свого американського друга. Після загибелі тата й мами, вона одружилася з сусідом Даміаном Попандопулосом. У 25 років вона захистила дисертацію про синдром Аспергера й надіслала примірник книжки Максові. Це його надзвичайно розлютило й збентежило — він порвав зв'язок із дівчиною.

Від Мері пішов чоловік, вона перебувала у глибокій депресії й вирішила покінчити життя самогубством. Та Макс зрозумів, що люди не досконалі й їм треба пробачати — на знак примирення він надіслав подружці всі фігурки номлетів. Коли Мері була на порозі смерті, її сусід подолав страх відкритого простору й приніс їй посилку від Макса.

За рік Мері зі своєю дитиною дісталася Нью-Йорку. Та Макс помер до її приходу.

Персонажі та актори озвучування

  • Тоні Коллетт (Наталка Денисенко)  Мері Дейзі Дінкл;
  • Філіп Сеймур Гоффман (Ігор Тимошенко)  Макс Джеррі Горовиць;
  • Баррі Хамфріз  оповідач;
  • Ерік Бана  Даміен Папандопулос (сусід і чоловік Мері);
  • Бетані Вітмор  — Мері у дитинстві;
  • Рене Геєр  Віра (мати Мері);
  • Аян Мелдрам  — безхатченко в Нью-Йорку;

Саундтрек

Композиції

# Назва Тривалість
1. «Друкарська машинка (The Typewriter) - Лерой Андерсон»    
2. «Розгульні Сафарі (Swinging Safari) - Берт Кемпферт»    
3. «(Perpetuum Mobile) - Саймон Джеффез, у виконанні the Penguin Café Orchestra»    
4. «Стара матінка Хаббард (Old Mother Hubbard) - Сесіл Фрейзер, у виконанні ABC Radio Orchestra»    
5. «Російський клапоть (Russian Rag) - Єлена Катс-Чернін - у виконанні ансамблю Sydney Alpha та Лайзи Мур»    
6. «(Bulgar frailach) - виконують Боб Фаредес та Кетрін Шіве»    
7. «Танок лицарів (Монтеккі й Капулетті з балету «Ромео і Джульєта» Сергія Прокофьєва - у виконанні Сіднейського симфонічного оркестру»    
8. «(Zadok the Priest) - Георг Фрідріх Гендель - у виконанні The King's Consort»    
9. «Оце життя (That's Life) - Дін Кей та Келлі Гордон - у виконанні Джеймса Ласта»    
10. «Прелюдія та йодель (Prelude and Yodel) - Саймон Джеффес - у виконанні the Penguin Café Orchestra»    
11. «Це щасливе почуття (That Happy Feeling) - Гай Воррен - у виконанні Берта Кемпферта та його оркестра»    
12. «(Zorba's Dance") - Мікіс Теодоракіс - у виконанні The London Pops Orchestra»    
13. «(Whatever Will Be, Will Be (Que Sera, Sera)) - Джей Лівінгстон, Рей Еванс - у виконанні Пінка Мартіні»    
14. «(The Humming Chorus) - Джакомо Пуччіні - у виконанні Нани Мускурі»    

[3]

Кінокритика

На сайті Rotten Tomatoes мультфільм здобув рейтинг у 94% (51 схвальних та 3 несхвальних відгуків).[4]

Факти

  • Режисер мультфільму в одному з інтерв'ю зазначив, що на створення образу Макса його надихнув його товариш по листування з Нью-Йорку, із яким він переписувався близько 20 років.[5]
  • У мультфільмі воду створили з лубриканту (океан, серед якого уявляв себе Макс, було зроблено з 2400 чайних ложок речовини).
  • На поштовій марці, яку використовує Мері, можна побачити зображення персонажу, якого зіграв Баррі Хампфріз — оповідач мультфільму.
  • В сцені на кладовищі надпис на одному з могильних плит присвячено Адамові Еліотту — режисеру стрічки.

Примітки

  1. Mary and Max // Time Out — 1968. — ISSN 1711-7976; 1719-4164
  2. Mary and Max — 1999.
  3. Саундтрек фільму Мері та Макс на сайті IMDb (англ.)
  4. http://www.rottentomatoes.com/m/1209767-mary_and_max/ «Мері та Макс» на Rotten Tomatoes
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 16 січня 2012.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.