Месер

Месер, також месір (італ. messère, фр. messer — «пан»[1]) — форма звертання до іменитого громадянина в середньовічній Італії та Франції. Зазначена форма звертання могла додаватися до прізвища або посади людини.

В італійських середньовічних містах «месером» іменували лицарів, суддів, лікарів медицини та докторів юриспруденції, церковних ієрархів[1][2]. До представників середнього класу (в тому числі, до нотаря) зверталися «сер» (італ. ser), а до майстра цеху, художника чи музиканту — «маестро» (італ. maestro)[3].

Згодом форма звертання «месер» була витіснена соціально нейтральними «месьє» (фр. monsieur) у Франції та «сеньйор» («синьйор») (італ. signore) в Італії.

Див. також

Примітки
  1. Сторінка Приміток до твору Нікколо Маккьявеллі. Історія Флоренції (Istorie Fiorentinne)., М., Наука., 1973.
  2. Новелліно (Il novellino). М., «Наука», 1984.
  3. Книга снів Гуальтьеро Рота. (Флорентійські новели XIV століття)[недоступне посилання з квітня 2019]. переклад Ф. Максимова. Електронне видання.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.