Метод синектики
Метод синектики - один з методів інженерного творення.
Опис методу
Одним із найбільш ефективних методів стимулювання творчої діяльності є синектика. Автор методу синектики В. Гордон створив у 1960 р. фірму «Сінектікс» (США). Ця фірма співпрацює з найбільшими промисловими фірмами, корпораціями та вищими навчальними закладами, навчаючи синектичної атаки інженерів і студентів. В її основу покладено принцип класичного мозкового штурму, який здійснює професійна група або група фахівців суміжних професій, яка від одного штурму до іншого накопичує досвід вирішення завдань.
На відміну від мозкового штурму, в синектиці дозволена критика. Ну і, звичайно, головною особливістю є суть методу синектики – це використання порівнянь і аналогій.
Орієнтуючи свій гнучкий розум на розглядувану проблему, група синектиків при обговоренні використовує чотири типи аналогій:
- пряма аналогія (це будь-яка схожість, що має шукані елементи в системах або об'єктах, які вирішують подібні завдання, тобто, як вирішуються завдання, схожі на дане);
- суб'єктивна чи особиста аналогія (спроба увійти в образ даного в задачі об'єкта і намагатися міркувати з його точки зору, дозволити собі розглянути такі нюанси досліджуваної проблеми, які, в силу відсталості людського мислення, не можуть бути побачені і відчуті за допомогою простих роздумів);
- символічна аналогія (коротке формулювання визначення суті проблеми (завдання) використовуючи метафори і різноманітні порівняння);
- фантастична аналогія (уява об'єктів, що розглядаються, у відриві від існуючих фізичних законів і бачення їх такими, якими хотіли б їх бачити, незважаючи на реальність, тобто уява як це завдання вирішили б казкові персонажі).
Метод синектики застосовується в невеликій групі (5…7 учасників). Інші умови застосування методу (правила ведення дискусії, професійний і соціальний склад групи й інше) відповідають умовам, існуючим при організації класичного мозкового штурму.
Синектичний процес включає в себе три фази: - оголошується проблема, з'ясовується зміст проблеми, ефективні взаємозв'язки, можливе нове формулювання проблеми; - відчужується зміст проблеми; за допомогою певної техніки відчуження (прямі, особисті та символічні аналогії) група віддаляється від проблеми, тобто свідомо абстрагується від обставин справи; - формуються підходи до вирішення проблеми; поняття, які у кінці процесу відчуження зіставляються з постановкою проблеми, з цього виробляються ідеї для вирішення проблеми.
Модель організації мозкового штурму методом класичної синектики така: - формування групи та ознайомлення її учасників з проблемою провідним керівником; - синектичне засідання групи; - розгляд та відбір ідей і пропозицій провідним керівником; - повторне синектичне засідання; - повторний розгляд ідей і пропозицій керівником.
Під час синектичних засідань ведучий повинен повністю контролювати хід процесу, постійно втручаючись у дискусію.
Див. також
Джерела
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7