Мешок Олександр Володимирович
Олекса́ндр Володи́мирович Мешок (23 квітня 1981 — 11 листопада 2015) — молодший сержант Збройних сил України.
Мешок Олександр Володимирович | |
---|---|
Молодший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження |
23 квітня 1981 Куликівка |
Смерть |
11 листопада 2015 (34 роки) Красногорівка |
Поховання |
: |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування |
95 ОАеМБр |
Війни / битви | |
Життєвий шлях
Народився в селі Куликівка Городнянського району. 1998 року закінчив ЗОШ в селі Івашківка, служив у лавах ЗСУ, в Житомирі. По тому працював у міліції — в Київській області, у селі Вихвостів водієм (СТОВ «Віра»).
Мобілізований в січні 2015 року; молодший сержант, старший розвідник 95-ї окремої аеромобільної бригади.
Загинув 11 листопада 2015-го біля села Красногорівка в часі боїв за Мар'їнку.
Відспіваний та похований 15 листопада 2015 року в селі Куликівка з військовими почестями.
Щодо його смерті було висунуто попередню версію «самогубство» — Олександра знайшли з вогнепальним пораненням голови під Красногорівкою. Родина не погодилася з версією самогубства Олександра. Зокрема, у висновку написано, що куля пройшла у скроню зліва направо, Олександр був правша, також порохового опіку не помітили.
Без Олександра лишилися мама Катерина Михайлівна, батько Володимир Прокопович, дружина Наталія, донька Віка 2006 р.н.
Вшанування
На школі в Куликівці, де він вчився з 1987 по 1995 роки, встановлено меморіальну дошку. Також встановлено плиту на місці поховання біля пам'ятника загиблим воїнам Другої світової війни.
- Меморіальна дошка на Куликівській школі
- Плита на місці поховання
Джерела
- Загиблих атовців Чернігівщини — не менше 164
- На Донбасі загинув боєць з Чернігівщини
- Мешок Олександр Володимирович
- Герої не вмирають
- Як треба, ексгумацію проведу, душу нарушу, але доведу, що чоловік — герой