Миколай III
Миколай III (лат. Nicolaus; †12 серпня 1280), сто вісімдесят сьомий папа Римський (25 листопада 1277—22 серпня 1280). Належав до римської знаті, служив 8 папам. Папа Іннокентій IV призначив його кардиналом-дияконом, Олександр IV - опікуном францисканців, Урбан IV - генеральним інквізитором.
Миколай III | ||
| ||
---|---|---|
25 листопада 1277 — 22 серпня 1280 | ||
Попередник: | Іоанн XXI | |
Наступник: | Мартин IV | |
Народження: | бл. 1210/1220 Рим, Папська держава | |
Смерть: | 29 серпня 1280 Вітербо, Лаціо, Італія | |
Релігія: | Католицька церква[1] | |
У миру | Джованні Гаетано Орсіні | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Політик
Як природжений політик за короткий час зміцнив позиції папської держави в Італії. У травні 1278 уклав договір з королем Німеччини Рудольфом I, відповідно до якої до Папської держави відійшли Романья та Равенна. У липні 1278 видав відому конституцію, якою заборонив іноземцям займати керівні пости в управлінні Римом.
Церковні справи
Батько Миколая був особистим другом св. Франциска, тому папа багато уваги приділяв справам ордену францисканців. Відремонтував Латеранський собор у Римі, побудував чудовий сільський будинок поблизу Вітербо, де і помер внаслідок серцевого нападу.
Непотизм
Призначив трьох своїх близьких родичів кардиналами та надав їм інші важливі посади. Вів переговори з імператором Рудольфом про заснування князівств для своїх племінників.