Миркович Михайло Федорович

Михайло Федорович Миркович (рос. Михаил Фёдорович Миркович; *1836 р. — †1891 — російський генерал-лейтенант, картограф, начальник штабу Віленського військового округу, учасник Російсько-турецької війни 1877—1878 років.[1].

Михайло Миркович
рос. Михаил Фёдорович Миркович
Михайло Миркович
Народився 17 вересня 1836(1836-09-17)
Помер 24 березня 1891(1891-03-24) (54 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Новодівочий цвинтар
Підданство Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність картограф
Відомий завдяки картограф
Alma mater Академія Генерального штабу
Учасник Польське повстання 1863—1864
Військове звання генерал-лейтенант
Конфесія християнин
Батько Федір Миркович
Мати Mariya Bodiskod
Нагороди

Етнографічна карта слов'янських народностей

Певну позитивну роль у розвитку етнографії зіграв Слов'янський з'їзд 1867 р., приурочений до Всеросійської етнографічної виставки, який став великою подією в культурному житті слов'янських країн і народів. У 1867 р., можливо спеціально підготовлена до з'їзду, вийшла з друку «Етнографічна карта слов'янських народностей» («Этнографическая карта славянских народностей») М. Ф. Мирковича.[1].

Мапа охоплює територію Європейської Росії, Кавказу та європейських держав. Масштаб мапи 1:4 200 000.У пояснювальній записці М. Миркович детально описав, якими джерелами користувався при складанні своєї карти. Основним джерелом була карта П. Шафарика. Автор використав і дані карт Петра Кеппена. Карта М. Мирковича витримала кілька видань (1874 р., 1877 р. та ін.). Видання 1874 р. було доповнене Олександром Ріттіхом. До видання 1877 р. було додано статистичні таблиці, які показують розподіл слов'ян по державах і народностям, а також за віросповіданням, азбукам і літературним мовам (складені відомим філологом-славістом професором А. С. Будиловичем). М. Ф. Миркович, як і більшість російських етнографів та картографів цього часу, не виділяє окремо українського та білоруського етносів. В легенді карти є лише росіяни. Крім росіян, серед слов'янських народів виділено поляків, чехів, словаків, болгар, словенців, хорват, сербів та лужан.[1].

Примітки
  1. Байцар Андрій. Українські етнічні землі на «Етнографічній карті слов'янських народностей» М. Ф. Мирковича (1867 р.) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1867.html

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.