Мислав (князь)
Мислав (хорв. Mislav; *д/н — † 845) — князь Приморської Хорватії у 835—845 роках.
| Мислав | |
|---|---|
| Правління | 835—845 |
| Попередник | Владислав |
| Наступник | Трпимир I |
| Біографічні дані | |
| Релігія | християнство |
| Народження | невідомо |
| Смерть |
845 Кліс |
Життєпис
Після смерті у 835 році князя Владислава, Мілослава було обрано новим володарем Приморської Хорватії на зборах знаті шляхти. Він переніс княжу резиденцію з Ніна (поблизу Спліту) до Кліса в центральній Далмації. Ще однієб (тимчасовою) резиденцію стало містечко Біяка. Мислав був благочестивим християнином. Відомо, що він побудував церкву Святого Георгія в Путалі (на пагорбі Кожак у південній Далмації).
Мислав встановив дружні відносини з приморськими містами Далмації, що належали Візантійській імперії, намагаючись завоювати їхню прихильність подарунками. Водночас почав створювати потужний флот, що його вдалося до 839 року.
Після короткої війни з Венеціанською республікою, в якій переміг під фортецею Св. Мартина, підписав вигідний договір з дожем П'єтро Традоніко. Водночас розпочав війну проти Франнкської імперії. Венеціанці разом з Миславом включилися в боротьбу з незалежними неретвлянськими піратами, проте виявилися не в змозі їх перемогти. Втім Миславу вдалося укласти мир з неретвянами на чолі із Дружаком. 840 року неретвяни завдали поразки венеціанцям. Мислав домігся низки успіхів у боротьбі з франками, скориставшись смертю імператора Людовика I у 840 році.
Величезної шкоди приморським землям Далмації було завдано шкоди під час арабської навали 841—842 років. Араби спалили місто Осор на острові Лошинь і низку прибережних міст. Для відсічі об'єднався з венеціанцями, візантійцями та неретвянами проти арабів, які взяли в облогу Котор та Дубровник. Багато зробив для захисту узбережжя своєї держави, на основі цього уклав союзи з приморськими містами, що формально належали Візантії. *43 році остаточно скинув залежність від Франкської імперії.
В подальшому намагався отримати підтримку церкву, для чого надав архієпископу Юстину з Салони десятину від врожаю та тваринництва з сільських районів навколо Салони. Це також сприяло посиленню хорватського впливу в далматинських містах.
Помер у 845 році, владу успадкував Трпимир I.
Джерела
- Nada Klaić, Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku, Zagreb 1975.
- Norwich, John Julius. A History of Venice. Alfred A. Knopf: New York, 1982.
- Ivan Mužić, Hrvatska povijest devetoga stoljeća, (Povjesnice Hrvata 3), Split 2007. ISBN 978-953-263-034-3