Мисливий Володимир Андрійович

Мисливий Володимир Андрійович (9 вересня 1946(19460909), м. Кусари, Азербайджан) доктор юридичних наук, професор, проректор з наукової роботи Ірпінської фінансово-юридичної академії.

Мисливий Володимир Андрійович
Народився 9 вересня 1946(1946-09-09) (75 років)
Діяльність доцент
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За бездоганну службу» І ступеня
Медаль «За бездоганну службу» ІІ ступеня
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня

У 1972 р. закінчив Харківський юридичний інститут.

У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Боротьба органів внутрішніх справ з дорожньо-транспортними злочинами, пов'язаними із заподіянням шкоди пішоходам». У 2006 р. — доктора юридичних наук за темою: «Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (кримінально-правове та кримінологічне дослідження)».

Вчене звання доцента присвоєно у 1994 р., професора — у 2001 р.

Основні напрямки наукових досліджень

Коло наукових інтересів Мисливого В. А. складають кримінальне право, кримінологія, правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ.

Тематика наукових досліджень: кваліфікація та розслідування злочинів проти безпеки дорожнього руху; кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки на транспорті; попередження злочинів органами внутрішніх справ у сучасних умовах; кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з допуском до керування транспортними засобами осіб у стані сп'яніння.

Науковий доробок

Мисливий В. А. — автор понад 125 наукових праць, серед яких: 10 видань науково-практичних коментарів Кримінального кодексу України (у співавторстві), монографії, 2 підручники з кримінального права (у співавторстві), 5 посібників та інших наукових видань. Під його керівництвом підготовлено 7 кандидатів наук.

Основні публікації:

  • «Расследование дорожно-транспортных происшествий» (1989);
  • «Борьба органов внутренних дел с дорожно-транспортными преступлениями, связанными с причиненим вреда пешеходам» (1990);
  • «Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з допуском до керування транспортними засобами осіб у стані сп'яніння» (1992);
  • «Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» (2004) та інші.

Нагороди

  • 1975 — нагрудний знак «Відмінник міліції»;
  • 1979 — медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня;
  • 1987 — медаль «За бездоганну службу» ІІ ступеня;
  • 1989 — медаль «За бездоганну службу» І ступеня;
  • 1990 — медаль «Ветеран праці»;
  • 1999 — нагрудний знак «За відзнаку в службі»;
  • 2001 — премія МВС України «За розвиток науки, техніки та освіти» ІІ ступеня;
  • 2001 — знак МОН України «Відмінник освіти України»;
  • 2002 — нагрудний Почесний знак МВС України;
  • 2002 — нагрудний знак «За відзнаку в службі» І ступеня;
  • 2002 — премія Всеукраїнського фонду юридичної науки Академіка права В. В. Сташиса;
  • 2003 — нагрудний почесний знак МВС України «Закон і честь»;
  • 2004 — відзнака МВС України «За безпеку народу» ІІ ступеня;
  • 2005 — відзнака МВС України «За безпеку народу» І ступеня.

Джерела

Література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.