Михалевич Андрій Степанович

Михалевич Андрій Степанович (псевдо: «Денис», «Кос», «Старий», «Шугай», «В», «13», «73», «132», «333»; 1918, прис. Хочете с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область — 8.12.1951, в лісі біля с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область) — лицар Срібного хреста заслуги УПА.

Андрій Михалевич
Загальна інформація
Народження 1918(1918)
с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область
Смерть 8 грудня 1951(1951-12-08)
с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область
Псевдо «Кос», «Денис», «Старий», «Шугай», «В», «13», «132», «333», «73»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився у сім'ї селян Сергія та Мотрі Михалевич. Освіта — середня: закінчив Ковельську лісничу школу. Одружений. Член ОУН. У 1938 р. був учасником демонстрації в Ковелі після вбивства Є. Коновальця. Керівник Седлищанського районного проводу ОУН (1939—1940). У 1940 р. призваний до лав Червоної армії, а в червні 1941 р. потрапив у німецький полон, звідки восени 1941 р. був звільнений і повернувся додому. Працював лісничим, а в 1942 р. перейшов на нелегальне становище. Референт СБ Седлищанського районного проводу ОУН, керував засідками на автошляху Ковель–Брест. Командир сотні УПА на теренах Ратнівського та Старовижівського р-нів Волинської обл. (?-11.1943), командир куреня УПА (11.1943-?), керівник Старовижівського районного проводу ОУН (05.1946-03.1947), Старовижівського (04.-08.1947), Любомльського (09.1947-1949) надрайонних проводів ОУН, референт СБ та заступник керівника Ковельського окружного проводу ОУН (1949-12.1951). Загинув у криївці, оточений агентурно-бойовою групою «Стального» Управління МДБ Волинської обл. Підірвався на гранаті, щоб живим не потрапити в руки ворога.

Нагороди
  • Згідно з Постановою УГВР від 15.06.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/52 від 20.06.1952 р. керівник СБ Ковельського окружного проводу ОУН Андрій Михалевич — «Кос» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті
  • 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Срібний хрест заслуги УПА  (№ 034) переданий Віталію Михалевичу, племіннику Андрія Михалевича — «Коса».[1].

Примітки
  1. На Волині вперше відзначили Лицарів ОУН і УПА.

Джерела та література
  • Архів УМВС України. — Ф. О . — Спр. 3333. — Арк. 2.
  • Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 5151. — Арк. 102.
  • Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 7825. — Арк. 40.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 279.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 85. — Арк. 15.
  • ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1693. — Арк. 84.
  • Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 470—471.
  • Коц М. Між рядками секретних паперів // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2006. — Вип. 21. — С. 115.
  • Михалевич А. Незгасима ватра // Вісті Ковельщини. — 2007. — 3 травня.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945—1954. Кн. 2 / Упор. С. Власенко, С. К окін, В. Лозицький. — Київ; Торонто, 2011. — С. 76.
  • Cмірнова В. Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — № 2 (37). — Харків, 2012. — С. 266—270.
  • Якуб'юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. — 2002. — № 4. — С. 151.
  • Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. — 2006. — № 8. — С. 277—301.
  • Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. — Рівне, 2008. — Т. 1. — C. 329.
  • Федорович О. Полювання на «Коса» // Полісся. — 2014. — 4 січня.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.