Модель годувальника

Модель годувальника - це парадигма сім'ї, орієнтована на годувальника, "члена сім'ї, який заробляє гроші на підтримку інших".[1] Згідно цієї моделі, заробітник працює поза домом, щоб забезпечити сім'ю доходами та іншими перевагами, тоді як той, хто не заробляє, залишається вдома та піклується про дітей та людей похилого віку.

З 1950рр. розподіл праці за ознакою статі та очікування, що роль годувальника має бути закріплена за чоловіком, активно критикувалися. Наприклад, норвезька урядова політика все частіше намагається представляти та заохочувати чоловіків як батьків, використовуючи це як інструмент зміни гендерних відносин.[2] Останні роки в США спостерігається зміна гендерних норм щодо ролі годувальника. Дослідження Pew Research, проведене у 2013 р. показало, що жінки були єдиними чи основними годувальниками у 40% гетеросексуальних стосунків з дітьми.[3]

Переваги

У Сполученому Королівстві поява норми годувальника співпала і допомогла вивести дітей з робочої сили.[4] У 1821 році приблизно 49% робочої сили країни було молодше 20 років. Протягом усього століття до законодавства було внесено безліч законодавчих актів, що обмежували вік, з якого дитина могла вступати на роботу.[5]

Історично склалося так, що сім'ї, які покладаються на прибуток одного з батьків, мали нижчий рівень розлучень, ніж сім'ї, де обидва батьки мають прибуткову роботу.[6]

Недоліки

Одним із пов’язаних недоліків є те, що "режими годувальників-чоловіків роблять жінок залежними від спільного проживання у шлюбі, особливо коли у них є маленькі діти”.[7] У суспільствах, де присутня модель годувальника, люди, які не заробляють (переважно жінки), часто не розвиваються у кар’єрних шляхах, забезпечуючи неоплачувану працю сім’ї або працюючи неповний робочий день. Це сприяє тому, що в середньому жінки отримують нижчий рівень доходу за життя, ніж чоловіки. Ця невідповідність доходів часто може призвести до зростання фінансової незахищеності або бідності у разі розпаду відносин, що переважно впливає на жінок. Іншим ризиком було підвищення рівня домашнього насильства, яке було пов’язане з відсутністю незалежних ресурсів у того, хто не заробляє.

Вплив на гендерну ідентичність

Оскільки модель годувальника була історично рушійною силою чоловічої ідентичності, багато жінок намагаються змінити традиційний ієрархічний дискурс, що оточує чоловіків, переставляючи себе в чоловічому положенні, беручи на себе чоловічий аспект гендерної ролі та визначаючи, що їхній кар'єрний шлях є природним потягом у будь-якій статі.[8]

Проблеми із занепадом моделі годувальника

Занепад моделі годувальника супроводжувався ерозією різних вимірів — поділом праці за статтю, економічною підтримкою членів сім'ї та "розподілом часу та регулюванням шлюбу та батьківства".[9]

Недавнє дослідження показало, що "досягнення жінок на економічному фронті можуть сприяти зниженню утворення та стабільності шлюбів". Хоча однією з причин цього може бути те, що жінки з більшими заробітками та економічною безпекою мають більше свободи виходити з поганих шлюбів, інша можливість може полягати в тому, що чоловіки більше вагаються щодо цієї зміни соціальних норм.[10]

Глобальні варіації

Ідеал моделі годувальника відрізняється по всьому світу. У Норвегії, країні з чіткою ідеологією гендерної рівності, модель годувальника менш поширена.[11] Пакістанські іммігранти другого покоління, які проживають у Норвегії, відчувають наслідки цієї рівності та посилюють права жінок на оплачувану працю. У Сполученому Королівстві рівень зайнятості жінок знижується після того, як вони стали матір’ю, а модель годування чоловіків досі залишається незмінною.[12]

Примітки
  • Crompton, Rosemary (1999). Restructuring gender relations and employment: the decline of the male breadwinner. Oxford New York: Oxford University Press. ISBN 9780198296089.

Список літератури
  1. «breadwinner». Longman Dictionary of Contemporary English. Pearson ELT. http://www.ldoceonline.com/dictionary/breadwinner.
  2. Bjørnholt, Margunn (2014). Changing men, changing times; fathers and sons from an experimental gender equality study. The Sociological Review 62 (2): 295–315. doi:10.1111/1467-954X.12156.
  3. Wang, Wendy. Breadwinner Moms. Pew Research Center Social & Demographic Trends. Процитовано 9 червня 2017.
  4. іків досі
  5. Exhibitions | Citizenship | Struggle for democracy. The National Archives. Процитовано 25 лютого 2016.
  6. D'Amico, Ronald (Jun 1983). Status Maintenance or Status Competition? Wife's Relative Wages as a Determinant of Labor Supply and Marital Instability. Social Forces (Oxford University Press) 61 (4): 1186–1205. JSTOR 2578286. doi:10.2307/2578286.
  7. Boje, Thomas P. (July 2007). Welfare and work. The gendered organisation of work and care in different European Countries. European Review 15 (3): 373–395. ISSN 1474-0575. doi:10.1017/S1062798707000361.
  8. Medved, Caryn E. (2 липня 2016). The new female breadwinner: discursively doing and un doing gender relations. Journal of Applied Communication Research 44 (3): 236–255. ISSN 0090-9882. doi:10.1080/00909882.2016.1192286.
  9. Thaler, Richard H. (1 червня 2013). Breadwinner wives and nervous husbands. The New York Times. Процитовано 18 жовтня 2014.
  10. Creighton, Colin (September 1999). The rise and decline of the 'male breadwinner family' in Britain. Cambridge Journal of Economics (Oxford Journals) 23 (5): 519–541. JSTOR 23599633. doi:10.1093/cje/23.5.519.
  11. SAGE Journals: Your gateway to world-class journal research. doi:10.1177/0038038514560259.
  12. Boje, Thomas P. (July 2007). Welfare and work. The gendered organisation of work and care in different European Countries. European Review 15 (3): 373–395. ISSN 1474-0575. doi:10.1017/S1062798707000361.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.