Модін Георгій Вікторович

Модін Георгій Вікторович (1918 — [1963+]) — зоолог, теріолог, природоохоронець.

Георгій Модін — перший директор і науковий співробітник «Стрілецького степу» — заповідника АН України у 1948—1961 рр. (згодом як відділення Українського степового заповідника АН України, а потім — як відділення «Стрільцівський степ» Луганського природного заповідника НАН України).

У 1937—1940 рр. працював у Йошкар-Олі препаратором в Лісовому інституті (1937—1938) та таксидермістом в Республіканському краєзнавчому музеї (1938—1940; нині — Національний музей Республіки Марій-Ел). Саме ним створено зоологічну експозицію Відділу природи цього музею.

У 1946—1947 роках — молодший науковий співробітник відділу лускокрильців Інституту зоології АН УРСР (Київ)[1].

На початку 1950-х років Георгій Модін провів перші обліки популяцій бабака степового в заповіднику та у багатьох інших районах сходу України, де вид ще зберігся на той час, та першим поставив питання про заборону полювання на цей вид і потребу його охорони як ключового виду фауністичних угруповань Степу.

Протягом 1950—1954 рр. Г. Модін зібрав великі й дуже цінні колекції степових ссавців і птахів, обсяг яких у фондах Національного науково-природничого музею НАН України та Зоологічного музею Київського університету становить понад 500 зразків.

У 1963 р. Георгій Модін став організатором та першим директором першого заповідника на Амурі — Хінганському природному заповіднику АН СРСР.

1963 року Г. Модіну виповнилося 45 років. Подальша його доля невідома.