Мойрова Варвара Якимівна

Народилася в родині купця. Закінчила гімназію в Москві.

Навчалася на фізико-математичному факультеті Вищих жіночих курсів, брала участь у студентському русі.

Член партії соціалістів—революціонерів (есерів) з 1904 року.

Працювала в Москві пропагандисткою і організаторкою. Особисто знала лідерів партії есерів Михайла Гоца і Віктора Чернова, отримувала від них завдання, здійснювала транспортування з-за кордону брошур, пропагандистських матеріалів, листівок, інструкцій, зброї і компонентів для його виготовлення в кустарних умовах.

У 1905 році брала участь у московському збройному повстанні.

Навесні 1906 року заарештована та засуджена на заслання. Невдовзі перейшла на нелегальне становище і продовжувала роботу в Москві

Член РСДРП(б) з 1917 року.

Входила до складу бойового центру РСДРП(б) у Москві, брала участь у боях на Красній Пресні і в Замоскворіччі, утверджувала радянську владу в Москві.

З лютого 1920 року — завідувачка жіночого відділу ЦК КП(б)У.

У 1921—1922 роках — народна комісарка соціального забезпечення Української СРР.

У 1928—1935 роках — кандидатка у члени виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу.

У 1935—1937 роках — голова Всеросійского товариства Червоного Хреста та Півмісяця.

У 1937 році заарештована органами НКВС, репресована. Відбула 10 років виправно-трудових таборів.

У 1956 році посмертно реабілітована.

• Мойрова В. А. О совещании по вопросам женского труда // Коммунистка. 1922. №12.
• Мойрова В.А. О быте // Коммунистка. 1923. №3-4.
• Мойрова В.А. О делегатских собраниях // Коммунистка. 1923. № 3-4.
• Мойрова В. Я. Як розпочати і як проводити роботу серед жіночого пролетаріату та селянок. - Харків, 1921. - 43 с.

• Энциклопедия секретных служб России.Москва: АСТ, 2004 (рос.)