Молдовське національне вбрання

Чоловічий: довга біла тунікоподібна сорочка та вузькі білі штани, широкий шкіряний пас або шерстяний пояс, висока каракулева шапка (кушме) або повстяний капелюх (пелериє). Чоловіча тунікоподібна сорочка шилася з конопляного полотна з прямими бочками вставками та ластовицями. Така сорочка коміра не мала. Чоловіки гірських районів - пастухи носили вузькі штани - ізцарь, а жителі-землероби штани широкого українського типу або ізмене. Пастухи носили також хутряний одяг без рукавів та кожухи вивернуті хутром доверху - губе, бурка. Чоловіки носили в одному вусі сережку. Заможні носили також рід шуби - покритої шерстяною тканиною - контеш.

Жіночий: довга біла вишита сорочка, незшите шестяне поясне вбрання - катринце, шерстяний пояс, на голову - мараме. Жіночі сорочки були двох видів: тунікоподібні та з цільнокроєним рукавом. В основному сорочки не мали коміра. Невеликий комір стійка був поширений лише на лівобережжі Дністра та на Буковині. Катринце - це незшита спідниця, аналогічна українській обготці, якою обгортали стан і часом піднімали одну полу. Шириною катрінце була ~ 1.40 см. і довжиною - 80 см. Окрім катринце жінки носили також - фоте. Фоте складалася з двох шестяних полотнищ. В кін. 19 ст. фоте носили на півдні Бессарабії, в деяких селах на півночі, а також на Закарпатті та в молдовських селах північної Буковини, де вона мала назву - задие. На голові заміжні жінки носили керпе та мараме. Мараме подібна на українську намітку, шириною 0,5 метра та довжиною 2 м.

Як чоловіки так і жінки носили по сорочці одяг без рукавів - пептар, а також свиту (суман) і зимою кожок. Кожок на відмінну від українського був непpиталений. Сумани шилися тунікоподібним кроєм, без коміра та з клиноподібними вставками по боках. Зверху одягався широкий плащ - манта ку глуге.