Молитва українського націоналіста

прилинь бурею вітрів кавказьких,

шумом карпатських ручаїв,

боїв славного завойовника батька Хмеля,

тріумфом і гуком гармат революцій,

радісним гомоном Софійських дзвонів.

Нехай душа моя в тобі відродиться,

славою твоєю опроміниться,

бо ти, Пресвята, все життя моє,

бо ти все щастя моє.

Задзвени мені брязкотом кайданів,

скрипом шибениць в похмурі ранки,

принеси мені зойки катованих у льохах,

у тюрмах і на засланнях.

Щоб віра моя була гранітом,

щоб росла завзяттям міць,

щоб сміло йшов я в бій,

так, як йшли герої за тебе, Свята,

за твою славу, за твої святі ідеї.

Щоб помстити ганьбу неволі,

потоптану честь, глум катів твоїх,

невинну кров помордованих дітей твоїх,

величну смерть героїв української нації

і тисяч інших незнаних нами,

що їх кості порозкидані або тайком поховані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму,

страху нехай не знаю я, й не знаю що таке вагання.

Скріпи мій дух, загартуй волю,

в серці замешкай моєму, зрости мене до ясних чинів.

для тебе в чинах нехай знайду я смерть,

солодку смерть в муках за тебе.

і розпливуся в тобі та вічно житиму в тобі,

Відвічна Україно: свята , могутня і соборна!

УКРАЇНО, Мати Героїв, зійди до серця мого,

прилинь бурею вітру кавказького,

шумом карпатських ручаїв,

боїв славного Завойовника Батька Хмеля,

тріумфом і гуком гармат Революції,

радісним гомоном Софійських Дзвонів.

Нехай в Тобі відроджуся,

славою Твоєю опромінюся,

бо Ти все життя моє,

бо Ти все щастя моє.

Задзвони мені брязкотом кайдан,

скрипом шибениць в понурі ранки,

принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні,

щоб віра моя була гранітом,

щоб росли завзяття, міць,

щоб сміло я йшов у бій,

так, як ішли Герої за Тебе,

за Твою славу, за Твої Святі Ідеї;

щоб помстити ганьбу неволі,

потоптану честь, глум катів Твоїх,

невинну кров помордованих під Базаром,

Крутами, в Кінгірі і Воркуті,

геройську смерть героїв Української Нації,

Української Національної Революції:

полковника Євгена Коновальця, Басарабової,

Головінського, Шухевича, Бандери

та славну смерть Данилишина і Біласа,

і тисяч інших незнаних нам,

що їх кості порозкидані або тайком загребані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому.

Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання.

Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай мойому!

У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів.

В чинах тих хай знайду я смерть солодку,

смерть в муках за Тебе.

І розплинуся в Тобі я,

і вічно житиму в Тобі,

ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!