Монастир Макарія Великого

Монастир був заснований приблизно в 360 році нашої ери святим Макарієм Єгипетським, який був духовним батьком більш ніж 4000 монахів. З моменту заснування у IV столітті монастир постійно населяли ченці. Кілька християнських святих і отців ранньої Церкви були ченцями в цьому монастирі, включаючи святого Макарія Олександрійського, святого Івана Колова, святого Пафнутія Відлюдника, святого Ісидора, святого Арсенія, святого Мойсея Мурина, святого Помена, святого Серапіона.[2]

У 1969 році монастир вступив в епоху духовного та архітектурного відновлення з приходом дванадцяти ченців під духовним керівництвом отця Матти Ель Мескіна. Попередні десять років ці ченці прожили разом, повністю ізольовані від світу, у пустельних печерах Ваді-Ель-Раяна.[2]

Патріарх Кирило VI наказав цій групі ченців залишити Ваді-ель-Раян і піти до монастиря Макарія Великого, щоб відновити його. На той час у монастирі мешкало лише шість літніх монахів, а його історичні будівлі були на межі руйнування. Нових ченців прийняв настоятель монастиря єпископ Михаїл, митрополит Асьютський.[2]

За патріарха Шенуди III, який сам активно займався відновленням монастиря Святого Пішоя та монастиря Паромеос, і після чотирнадцяти років постійної діяльності як у реконструкції, так і в духовному оновленні, чернеча громада в монастирі святого Макарія зрозла до ста монахів.[2]

Монастир святого Макарія Великого містить мощі багатьох святих, таких як Сорок дев'ять мучеників Скетиських .

Під час реставрації великої церкви святого Макарія під східною стіною церкви було виявлено склеп святого Івана Хрестителя та пророка Єлисея відповідно до місця, згаданого в рукописах XI та XVI століть. Мощі були зібрані в спеціальному реліквіарі та розміщені перед святилищем Іоанна Хрестителя в церкві святого Макарія. Детальний опис цього відкриття та оцінку справжності мощей опублікував монастир.

• «Про монастир» . Монастир святого Макарія Великого.
• Офіційний вебсайт