Монастир Святої Трійці (Кам'янець-Подільський)

Монастир Святої Трійці — монастир Української греко-католицької церкви у м. Кам'янець-Подільськ.

Монастир Святої Трійці

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія

Храм Пресвятої Трійці — найдавніша Кам'янецька споруда, датування початку будівництва якої, як свідчать археологічні дослідження, слід віднести до ХII-ХІV століть, проте перша письмова згадка датується 1582 роком, коли міщанка Габка Табкова передала у власність парафії свою садибу. У XVII столітті, ще до приєднання до Унії, церква була одним із катедральних храмів розлогої православної Львівської єпархії. Після прийняття Унії львівським єпископом Иосифом Шумлянським (1700 р.) катедральну церкву офіційно передали уніатському духовенству.

Офіційна дата заснування монастиря при церкві Пресвятої Тройці в Кам'янці-Подільському — 22 травня 1722 року. У тому ж 1722 році на запрошення львівського єпископа Атанасія Шептицького з Перемишльської єпархії сюди прибули василіанські ченці.

У 1743 році Кам'янець-Подільський василіанський монастир у складі Святопокровської провінції (утворена у 1739) ввійшов до об'єднаного Руського Чину святого Василія Великого. Один із найдавніших ігуменів о. Йосафат Пруницький у 1746—1749 роках збудував двоповерховий корпус монастирських келій. З 1759 і аж до 1793 року при Кам'янецькому Святотроїцькому монастирі діяли богословські студії для молодих Василіян. Царський урядовий декрет від 12 квітня 1795 року остаточно припинив існування монастиря, василіяни перейшли до Почаївського монастиря ЧСВВ та діючих монастирів у Галичині, а вже в листопаді 1795 року його зайняли православні ченці РПЦ.

У 1933 році за розпорядженням радянської державної влади церкву було закрито, а в 1935 році — підірвано. Монастирський корпус після Другої світової війни почали використовувати як гуртожиток радгоспу-технікуму.

Василіяни повернулися до Кам'янець-Подільського аж у 1995 році, тоді ж з благословення Глави УГКЦ Мирослава Любачівського (від 3 березня 1995) розпочалося відновлення монастиря і церкви Пресвятої Трійці. 23 вересня 1995 року владика Любомир Гузар благословив заснування в місті василіанської обителі (з 27 липня 1998 — резиденції), першим настоятелем якої призначено брата Давида Кулинича, котрий розпочав будівництво церкви. На часи настоятельства о. Йосифа Будая припадає період розбудови храму Пресвятої Трійці, тоді також повернено кілька кімнат-келій монастиря, решту і залишаються гуртожитком. 10 липня 2010 року храм освятив правлячий єпископ Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк. 17 серпня 20 року за декретом Василія Семенюка василіянській монастирській церкві Пресвятої Тройці надано статус єпархіальної.

При парафії діють Вівтарна дружина і спільнота «Матері в молитві».

Настоятелі

  • о. Стефан Краковецький,
  • о. Іван Машкевич,
  • брат Давид Кулинич,
  • о. Йосиф Будай (2005—2010),
  • о. Венедикт Деркач (2010 — 18 грудня 2013),
  • о. Лазар Громадський (2010 — 18 грудня 2013, сотрудник),
  • о. Єремій Рибаков (з 18 грудня 2013),
  • о. Миколай Козелківський (з 18 грудня 2013, сотрудник).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.