Морське сміття
Морське сміття — тверді побутові відходи у плаваючому стані, викинуті в море людиною або винесені туди вітром. Морське сміття збирається в морі на берегах, у бухтах і в центрах сходжень систем морських приповерхневих течій. Найбільші скупчення утворюють сміттєві острови (чи плями), такі як Велика тихоокеанська сміттєва пляма. Якщо плавники, плаваючі колоди і гілки були морським сміттям упродовж тисяч років, то пластик, скло і інші подібні предмети з'явилися у морських екосистемах нещодавно. Пластик занадто повільно розкладається і представляє небезпеку для морських мешканців: від зоопланктону[1] до більших тварин (риб, птахів і тому подібне). Через привабливість мілкого сміття, будучи проковтнутим або з'їденим, сміття ушкоджує травну систему тварини, що часто стає причиною смерті.[2]
Типи сміття
В основному це різні види матеріалів, створених людиною, що стали поширеними через масове споживання: пляшки, банки, етикетки і т. д.
Серед морського сміття досить багато екзотичних предметів, викинутих в море десятки років тому. Так, наприклад, можна знайти на багатьох пляжах скляні і металеві поплавці, які зараз практично не використовуються. Це свідчить про те, що плаваючий предмет може знаходитися в морі десятиліттями і весь цей час справляти небажаний вплив в місцях своєї появи.
Дослідження показали, що 80 % морського сміття становить пластмаса — компонент, який почав швидко накопичуватися з кінця Другої світової війни. Причиною його накопичення є те, що пластмаса не розкладається, проте фотодиссоціює під впливом сонячних променів. Варто відмітити, що волога перешкоджає процесу фотодиссоціації.
Мережі-примари
Рибальські мережі, забуті або кинуті в просторах океану рибалками, є серйозною загрозою для риби, дельфінів, морських черепах, дюгонів, морських птахів і інших мешканців водних просторів. Мережі обмежують рух тварин, внаслідок чого ті помирають від голоду і інфекції, а тварини, яким потрібно піднятися на поверхню, щоб дихати, — від задухи.
Поліетиленові пакети
Поліетиленові пакети при поглинанні тваринам можуть заблокувати травний тракт, таким чином призводячи до голодування тварини, оскільки заважають надходженню їжі або/і створюють відчуття, що шлунок повний.
Дослідження морського дна, проведені в 1993—1994 році при використанні трала в північно-західному Середземномор'ї поблизу узбереж Іспанії, Франції і Італії показали, на квадратний кілометр доводиться майже 2 тисячі одиниць сміття, пластмасового сміття виявилося 77 %, з якого 93 % становили поліетиленові пакети[3][4].
Джерела сміття
Було виявлено, що щорічно контейнеровози гублять 10 000 контейнерів в морі (зазвичай під час штормів). Один з відомих випадків стався в Тихому океані в 1992 році, тоді тисячі гумових качечок і інших іграшок виявилися за бортом. Понині ці іграшки, відомі як Friendly Floatees, можна знайти в різних куточках світу. Втім, учені використали цей інцидент для глибшого розуміння морських течій. І ця далеко не одинична подія.
Законодавство
Шаблон:Заготовка розділу
Вплив на довкілля
Шаблон:Заготовка розділу
Джерела
Література
- Marine Litter: A Global Challenge / UNEP, 2009 ISBN 978-92-807-3029-6 (англ.)
- Plastic Waste: Ecological and Human Health Impacts / Еврокомиссия, In-depth Reports, November 2011
Ресурси Інтернету
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морське сміття- United Nations Environment Programme Marine Litter Publications
- UNEP Year Book 2011: Emerging Issues in Our Global Environment Plastic debris, pages 21–34. ISBN 978-92-807-3101-9.
- NOAA Marine Debris Program — US National Oceanic and Atmospheric Administration
- Marine Debris Abatement — US Environmental Protection Agency
- Marine Research, Education and Restoration — Algalita Marine Research Foundation
- UK Marine Conservation Society
- Harmful Marine Debris — Australian Government
- The trash vortex — Greenpeace
- High Seas GhostNet Survey — US National Oceanic and Atmospheric Administration
- Social & Economic Costs of Marine Debris — NOAA Economics
- Tiny Plastic Bits Too Small To See Are Destroying The Oceans, Business Insider
- Ghost net remediation program — NASA, NOAA and ATI collaborating to detect ghost nets
- https://marinedebris.noaa.gov/
- http://www.unep.org/regionalseas/marinelitter/ (publications)
- https://web.archive.org/web/20160826045345/http://www.stapgef.org/stap/wp-content/uploads/2013/05/Marine-Debris.pdf
Примітки
- Учёные впервые доказали, что зоопланктон ест микропластик, находящийся в океане (ru-RU). ecobeing.ru. Процитовано 13 лютого 2017.
- http://www.unep.org/regionalseas/marinelitter/publications/docs/trash_that_kills.pdf
- Plastic Debris in the World’s Oceans (англ.). Greenpeace International. 9 листопада 2006. с. 24–25. Процитовано 9 серпня 2016. «4.2.2 Seafloor Debris: .. A study of the seafloor using trawl nets in the North-Western Mediterranean around the coasts of Spain, France and Italy in 1993/4 reported a particularly high mean concentration of debris (1935 items/km2 or 19.35 items/hectare) (Galgani et al. 1995). 77% of the debris was plastics and of this, 92.8% were plastic bags.»
- Galgani F., Jaunet S., Campillo A., Guenegen X. and His E. (1995). Distribution and abundance of debris on the continental shelf of the North-Western Mediterranean. Marine Pollution Bulletin 30 (11): 713—717 doi:10.1016/0025-326X(95)00055-R