Морський бій за Гуадалканал

Морский бій за Гуадалканал (англ. Naval Battle of Guadalcanal), іноді називають Третя і Четверта битва біля острова Саво або Битва біля Соломонових островів, або, в японських джерелах, як Третя битва в Соломоновому морі (第三次ソロモン海戦|Дайсандзі Соромон кайсен), мала місце 12-15 листопада 1942 року, і була вирішальною битвою в серії морських боїв між союзниками і збройними силами Японської імперії в багатомісячній Гуадалканальській кампанії поблизу Соломонових островів. Битва тривала чотири дні і складалась із серії повітряних і морських боїв, що відбувалися, в основному, біля острова Гуадалканал і була безпосередньо пов'язана зі спробою Японії посилити присутність своїх сухопутних сил на острові. В битві загинули два адмірали ВМС США.

Морський бій за Гуадалканал
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Дим підіймається від двох збитих японських літаків

Дим підіймається від двох збитих японських літаків
Дата: 12—15 листопада 1942 року
Місце: острів Гуадалканал, Соломонові острови
Результат: Стратегічна перемога союзників
Сторони
США Японська імперія
Командувачі
Вільям Холсі,
Деніел Каллаган†,
Норман Скотт†,
Вілліс Лі		 Ісороку Ямамото
Нобутаке Кондо
Хіроакі Абе
Райдзо Танака
Військові сили
1 авіаносець,
2 лінкори,
5 крейсерів,
12 есмінців		 2 лінкори,
8 крейсерів,
16 есмінців
Втрати
2 легких крейсери,
7 есмінців,
36 літаків,
1732 вбитими[1][2]		 2 лінкори,
1 важкий крейсер,
3 есмінці,
11 транспортів,
41 літак,
1900 вбитими[3]

Сили союзників, в основному США, висадились на Гуадалканалі 7 серпня 1942 року і захопили аеродром, пізніше названий Гендерсон-філд, що будувався японськими військовими. Декілька подальших спроб Імперської армії і флоту Японської імперії відбити аеродром, включаючи перекидання підкріплень на Гуадалканал транспортом, виявилися невдалими. На початку листопада 1942 року японці зібрали конвой для перевезення 7000 солдатів і військової техніки на Гуадалканалі, щоб ще раз спробувати повернути аеродром. Декільком японським військовим кораблям було поставлене завдання бомбардування Гендерсон-філд з метою знищення авіації союзників, яка становила собою загрозу конвою. Вивчивши тактику японських військових, американські військові використовували авіацію і флот для протидії планам японського командування.

В двох складних нічних битвах обидва супротивники втратили багато кораблів. Союзники зірвали спробу бомбардування аеродрому японськими лінкорами. Також, в результаті денних повітряних атак, авіація США потопила і пошкодила багато японських військових і транспортних кораблів. Результатом цих боїв стало те, що США успішно відбили останню спробу Японії вигнати війська Союзників зі своїх територій на Гуадалканалі і поблизу острова Тулагі. Підсумок битви — важлива стратегічна перемога США і союзників.

Примітки
  1. Книга: Richard B. Frank: Guadalcanal, ст. 490
  2. Lundstrom, Guadalcanal Campaign, с. 523.
  3. Frank, Guadalcanal, ст.490. Дані Френка по японським втратам включають тільки 450 солдатів на транспортах, «дані, яким жоден американський пілот не повірив би» ст. 462, але японські дані підтверджують саме цю кількість.
    Міллер в книзі Guadalcanal: The First Offensive (1948), пише: «USAFISPA, Японська кампанія на Гуадалканалі, 29-30, оцінює втрати в 7700 солдатів на борту, з яких 3000 втопилися, 3000 висадилися на Гуадалканалі і 1700 були врятовані». В таблиці наведені втрати по Френку, а не по Міллеру. Втрати літаків наведені по Lundstrom, Guadalcanal Campaign, ст. 522.

Посилання
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1.
  • Evans, David C. (Editor); Raizo Tanaka (1986). The Struggle for Guadalcanal. The Japanese Navy in World War II: In the Words of Former Japanese Naval Officers (вид. 2nd). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-316-4.
  • Frank, Richard B. (1990). Guadalcanal: The Definitive Account of the Landmark Battle. New York: Penguin Group. ISBN 0-14-016561-4.
  • Griffith, Samuel B. (1963). The Battle for Guadalcanal. Champaign, Illinois, USA: University of Illinois Press. ISBN 0-252-06891-2.
  • Hammel, Eric (1988). Guadalcanal: Decision at Sea: The Naval Battle of Guadalcanal, November 13–15, 1942. (CA): Pacifica Press. ISBN 0-517-56952-3.
  • Hara, Tameichi (1961). Part Three, The "Tokyo Express". Japanese Destroyer Captain. New York & Toronto: Ballantine Books. ISBN 0-345-27894-1.- Firsthand account of the first engagement of the battle by the captain of the Japanese destroyer «Amatsukaze».
  • Jameson, Colin G. (1944). The Battle of Guadalcanal, 11–15 November 1942. Publications Branch, Office of Naval Intelligence, United States Navy (Somewhat inaccurate on the details of actual damage done to and actions by Japanese ships). Процитовано 8 квітня 2006.
  • Jersey, Stanley Coleman. Hell's Islands: The Untold Story of Guadalcanal. College Station, Texas: Texas A&M University Press. ISBN 1-58544-616-5.
  • Kilpatrick, C. W. (1987). Naval Night Battles of the Solomons. Exposition Press. ISBN 0-682-40333-4.
  • Kurzman, Dan (1994). Left to Die: The Tragedy of the USS Juneau. New York: Pocket Books. ISBN 0-671-74874-2.
  • Lippman, David H. (2006). Second Naval Battle of Guadalcanal: Turning Point in the Pacific War. The HistoryNet.com. World War II magazine. Процитовано 26 листопада 2006.
  • Lundstrom, John B. (2005). First Team And the Guadalcanal Campaign: Naval Fighter Combat from August to November 1942 (вид. New). Naval Institute Press. ISBN 1-59114-472-8.
  • Miller, Donald L.; Commager, Henry Steele (2001). The Story of World War II. New York: Simon and Schuster. ISBN 9780743227186.
  • Morison, Samuel Eliot (1958). The Naval Battle of Guadalcanal, 12–15 November 1942. The Struggle for Guadalcanal, August 1942 – February 1943, vol. 5 of History of United States Naval Operations in World War II. Boston: Little, Brown and Company. ISBN 0-316-58305-7.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.