Мтіулурі
Етимологія
Назва «мтіулурі» споріднена з словом «мтіули», що позначає особливу етнічну групу грузинів, що проживає на сході країни (у грузинській мові назви цієї групи та танцю омонімічні — მთიულები). Таким чином, «мтіулурі» стоїть в одному ряду з іншими назвами танців, похідних від назв місцевості, міста або народу (як і «тбілісурі», «батумурі» тощо).[2]
Часто це слово перекладають як «гірський» і пов'язують зі словом მთა (з груз. - «гора»)[3].
Хореографія
У групу танців мтіулурі входять сванський церулі, карталіно-кахетинський мтіулурі, абхазькі та мохевські танці, мхедрулі або аджарський мхарулі, хонджоурі та деякі інші танці[1].
Музичний розмір танців мтіулурі — 6/8 або 2/4, темп — швидкий[1] .
У першій частині танцю мтіулурі відбувається змагання у спритності між двома групами чоловіків. Друга частина є танцем жінок. Фінал виконується всіма танцюристами разом[4].
У сценічному мистецтві
У переробленому вигляді танець мтіулурі включений до дитячого балету Сулхана Цинцадзе «Скарб блакитної гори»[5].
У лірико-героїчному балеті Андрія Баланчивадзе «Серце гір» танець мтіулурі включений у третій акт і трактований композитором як «хореографічна дуель» між головним героєм Джарджі та його суперником князем Заалом[6].
Танець мтіулурі також входить до другого акту опери Захарія Паліашвілі «Даїсі» («Сутінки»), де його серед інших народних танців виконують у сцені селянського свята[7], і в оперу Акакія Андріашвілі «Розбійник Како»[8].
Примітки
- Мтиулури // Музыкальная энциклопедия. — 1973—1982.
- Корнилова Е.С., Рахимбаева И.Э. Грузинская танцевальная культура как вид танцевального искусства // Развитие личности средствами искусства. Материалы VI Международной научно-практической конференции. — Саратов : Саратовский источник, 2019. — 19 февраля. — С. 282.
- Мтиулури. Истина — в танце! (рос.).
- Грузинский танец. Need4Dance (рос.).
- Нотная летопись. — 1988. — С. 36.
- Музыка ХХ века: очерки в двух частях. — 1980. — С. 283.
- Опера Палиашвили «Даиси» («Сумерки»). Belcanto (рос.).
- Грузинская ССР // Грузинская советская энциклопедия. — С. 306.