Музей мистецтв Толідо
Музей мистецтв Толідо (англ. Toledo Museum of Art) — найбільший художній музей в Толідо, штат Огайо. У його зібранні більше ніж 30 000 експонатів
Музей мистецтв Толідо | |
---|---|
41°39′29″ пн. ш. 83°33′33″ зх. д. | |
Тип | художня галерея |
Країна | США[1] |
Архітектор | Френк Гері, Кадзуйо Седзіма і Рюе Нісідзава |
Засновано | 1901 |
Відкрито | 1912 |
Відвідувачі | 340 000 осіб |
Директор | Brian Kennedyd |
Сайт | toledomuseum.org |
Музей мистецтв Толідо (США) | |
Музей мистецтв Толідо у Вікісховищі |
Музей заснований в 1901 р склозаводчиком Едвардом Ліббі. З 1912 р займає нинішній будинок, своїм стилем нагадує храми стародавнього світу. Будівля двічі розширювалося (в 1920-х і 1930-х роках). Директором музею з 2010 року є Брайан Кеннеді (дев'ятий за рахунком керівник).
Музею належить значуще збори картин європейських і американських художників XIX-XX ст. і велика колекція виробів з художнього скла. Інтерес також представляють відділи античності, епохи Відродження і японського мистецтва.
У східному крилі музейного будівлі розташований концертний зал (Peristyle), прибудований в 1930-х роках в стилі неокласицизму. Це основний концертний майданчик для симфонічного оркестру Толедо. Розрахований на 1750 місць.
У 2001 р при музеї відкрився парк скульптури, розташований в створі вулиці Монро. Тут представлені твори скульпторів другої половини XX століття, переважно американських.
Центр візуального мистецтва, побудований в 1990-і роки за проектом Френка Гері, включає в себе бібліотеку, музей, а також студії, офісні та навчальні приміщення для художнього факультету університету Толедо.
У 2000 році японська архітектурна фірма SANAA спроектувала окремий корпус для розміщення колекції виробів зі скла. Створений нею Скляний павільйон (Glass Pavilion) був відкритий в серпні 2006 року і удостоївся захоплених відгуків архітектурних критиків. В інтер'єрі примітна масштабна скульптура зі скла (Campiello del Remer # 2), виконана Дейлом Чіхулі.
- Скляний павільйон
- Клуатр (експозиція середньовічного мистецтва)
- Вікно особняка Кунлі
(Ф. Л. Райт, 1912) - «Три красавицы наших дней» (гравюра Утамаро)
- «Айседора Дункан в Парфеноне» (фотографія Стайхена)