Музичний туризм
Музичний туризм — різновид туризму з метою почути і побачити улюбленого музиканта чи музичну групу.
Активні форми музичний туризм приймає у молодіжному середовищі — у фанатів рок-груп, готових переїжджати за своїм кумиром постійно. У таких подорожах навколишній світ — за стінами концертного залу і готельного холу — практично не існує. У спокійніших формах — поїздки на грандіозні музичні фестивалі або оперні прем'єри — контакти з національним колоритом стають окрасою поїздки.
Музичні фестивалі
Музичні фестивалі — також популярна закордонна розвага. Вони проводяться в різних країнах і нерідко служать приводом для поїздки саме в цю країну. На фестивалях люди знайомляться з творчістю музичних гуртів різних стилів і напрямків, а також спілкуються з великою кількістю народу і приємно проводять час на свіжому повітрі.
Британське видання Mirror спробувало розібратися в безлічі фестивалів і вибрало найцікавіші[1]:
- японський музичний фестиваль Fuji Rocks. Щорічно цей захід біля підніжжя гори Фуджі збирає до 100 тисяч глядачів;
- The Big Day Out на майданчиках Австралії та Нової Зеландії;
- німецький фестиваль Rock Werchter;
- Benicassim, що організовується в Італії;
- на березі Женевського озера проходить Montreux Jazz Festival;
- серед неформатних меломанів славиться ірландський бутік-фестиваль The Electric Picnic;
- ісландський фестиваль Airwaves унікальними виконавцями;
- у Британії проводиться цікавий захід Bestival;
- бельгійський фестиваль Pukkelpop;
- угорський Sziget;
В Україні серед молоді теж популярний, так званий «Фестивальний туризм». Серед українських фестивалів найпопулярнішими є:
- «фестиваль Захід»;
- фестиваль «Славське рок»;
- фестиваль «Арт-Поле»;
- екокультурний фестиваль «Трипільське Коло»
Див. також
Зноски
- Festivals 2016. Mirror. Процитовано 25 грудня 2016.
Література
- Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта XXI століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6