Мурунтау (родовище золота)

Мурунтау розробляється з 1967 року. Навоїським гірничометалургійним комбінатом (в кінці ХХ ст. концерн «Кизилкумредметзолото»). Видобуток Au концерном в 1998 становив 55 т/рік.

Запаси руди в гірському відведенні підприємства Мурунтау оцінюються в 600 млн т із вмістом Au приблизно 2 г/т і достатні для його експлуатації до 2032 року. Запаси складованих бідних руд становлять 220 млн т із середнім вмістом Au 1,4 г/т. Рудні тіла приурочені до вуглистої серії нижньопалеозойських метаосадових порід на перетині регіональних зон розлому Санґрунтау-Тамдитау і Мурунтау-Даугизтау. Рудні тіла представляють мережу кварцових жил і прожилків, прорізаних потужними, крутими, порівняно більш витриманими тілами, відомими як «центральні жили». Загалом протяжність жильної системи бл. 20 км і пов'язана з рядом дрібніших рудних тіл. Золото в самородній формі знаходиться переважно в штокверкових жилах нарівні з піритом, арсенопіритом, халькопіритом і місцями шеєлітом, сфалеритом, ґаленітом, мінералами бісмуту і сульфосолями срібла. Вміст сульфідів в жильному матеріалі менше 1,5%.

Група золоторудних родовищ має запаси в гірському відведенні — 2130 т Au. Крім того, золотоносні структури до глибини 1500 м за оцінкою експертів можуть утримувати ще 1 830 т золота.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

• Про золотого гиганта, месторождение Мурунтау.(рос.)