Мікеладзе

Мікела́дзе (груз. მიქელაძე) грузинський княжий рід з Імереті.

Історія

Герб роду князів Мікеладзе

Перші згадки роду в грузинських історичних документах належать до початку XIV століття. У грамоті імеретінського царя Мікела від 1327 року згадується Мангасар Мікеладзе, якого було вбито у війні, що тривала того часу. Після Мангасара про Мікеладзе у грузинських джерелах тривалий час згадок не було, лише у період з 1412 до 1444 року з'явились записи про Ломіса Мікеладзе, який служив при дворі царя Грузії Олександра I Великого (1412–1442).

6 грудня 1850 року до «Поіменного породинного списку осіб, що належать до княжих і дворянських родів Імеретії» було внесено 73 родини князів Мікеладзе (триста вісімдесят шість осіб).

Найвідоміші представники

  • Георгій Мікеладзе — князь, політичний діяч Західної Грузії кінця XVII — початку XVIII століття. Його дочка
  • Мікеладзе Олександр Костянтинович (1863–1919) — російський генерал.
  • Мікеладзе Олександр Платонович (1867–1928) — російський генерал.
  • Мікеладзе Алмасхан Отійович (1834–1915) — князь, генерал-лейтенант, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.
    • Мікеладзе Костянтин Алмхаспович (1866–1914) — російський генерал.
  • Мікеладзе Вахтанг Евгенович (нар. 1937) — радянський та російський режисер документального кіно.
  • Мікеладзе В'ячеслав Артемійович (1875–1951) — російський та радянський генерал.
  • Мікеладзе Дмитро Отійович (1838–1910) — князь, генерал-майор, герой російсько-турецької війни 1877–1878 років.
  • Мікеладзе Євген Семенович (1903–1937) — радянський диригент, заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР.
  • Мікеладзе Шалва Юхимович (1895–1976) — радянський математик, академік АН ГРСР.
  • Мікеладзе Зураб Закроєвич (нар. 1983) — артист балету.

Володіння

Родові Мікеладзе належали в Імеретії такі села: Кулаші, Чкушурі, Мітцабогіра, Квіріке, Нінуакутхе, Чагана, Чхеніші, Набакеві, Хунджулурі, Ілорі, Санавардо й більша частина земель, де згодом було зведено місто Самтредіа. Резиденція глави роду розміщувалась у селі Кулаші, те місце називалось полем розп'яття.

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.