Мікотрофні рослини

Мікотрофні рослини, мікотрофи (від дав.-гр. mýkēs — гриб і дав.-гр. trophē — їжа, харчування) — рослини, які нормально ростуть і розвиваються завдяки мікоризним контактам з грибами. Живильні речовини мікотрофи отримують з ґрунту за допомогою гіф.

Мікотрофи часто є едифікаторами лісових, степових і високогірних лук, але слабо представлені в тундрових, пустельних і деяких гольцових екосистемах. У кожного виду мікотрофних рослин форма мікоризи і ступінь її розвитку залежать від кількох чинників, таких як вік, а також від екологічної обстановки (наприклад, у кедрової сосни в різних умовах розвивається ендотрофна або ектотрофна мікориза декількох різновидів).

До мікотрофів відносяться всі голонасінні, більшість однодольних (75%) і дводольних (80-90%) рослин (за винятком деяких однорічних, осок , хвощів, плавунів і водних рослин). Також, ймовірно, немає мікотрофів і серед рослин-паразитів і напівпаразитів[1]. Серед них розрізняють 3 групи:

  1. рослини, що не розвиваються з насіння без зараження грибом-симбіонтом (орхідні);
  2. рослини, що можуть рости без мікоризи, але значно краще розвиваються при зараженні грибом (багато дерев, чагарників, чагарнички);
  3. рослини, що нерідко мають мікоризу, але в сприятливих умовах живлення добре розвиваються і без зараження грибом (липа, береза, багато чагарників).

Див. також

Примітки
  1. Биологический энциклопедический словарь. — Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: «Советская энциклопедия», 1986

Джерела
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
  • Микотрофные растения // Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
  • Микотрофные растения // БСЭ. — М.: Сов. энциклопедия. 1969–1978.[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.