Мілош Обилич

Перша згадка про Мілоша Обилича пов'язана з Косовим полем — вона є у фірмані про сходження на престол султана Баязида I, виданим в збірці XVI століття. Дослідники піддають сумніву правдивість фірмана (або тієї його частини, де згадується Обилич), так як збірка була створена для великого візира (серба за походженням) Мехмеда Соколлу[1]. Ще одна згадка міститься в сербському пам'ятнику «Руварчевродослов» кінця XVI століття: «воєвода Лазарєв, Мілош Кобилич, ножем проколов Мурата на Косові»[1]. За переказом у його кінцевій формі, Мілоша закатували за наказом Баязида в той же день разом із тими сербами, які були захоплені на Косовому поле.

Мілошу Обиличу в народі також приписують заснування Ордену Дракона або ордену Святого Георгія. Членами ордену були дванадцять лицарів, а його символом слугував щит із зображенням сонця з дванадцятьма променями. Відмінною ознакою членів ордену був дракон, зображений на шоломі. Мілош здійснив головну ціль ордену, яка була в знищенні османського султана, під виглядом дезертира пробрався в табір турків. З лицарів ордену після битви вцілів тільки Стефан Лазаревич, якого вдалося переправити в Угорщину до короля Сигізмунду. Той згодом і відновив (насправді заснував) орден Дракона.

На честь національного героя Сербії названі:

• Місто Обилич у Косові
• Футбольний клуб «Обилич»
• стадіон в Сербії

• Ослябя та Пересвет
• Альоша Попович та Добриня Нікітич