Міляєва Людмила Семенівна

Міляєва Людмила Семенівна
Народилася 13 листопада 1925(1925-11-13) (96 років)
Харків, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність мистецтвознавиця, викладачка університету
Alma mater Філологічний факультет Київського університету (1950)
Заклад Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Посада професор кафедри теорії та історії мистецтв НАОМА
Звання професор
Ступінь доктор мистецтвознавства (1988)
Батько Міляєв Семен Матвійович
Мати Міляєва Ірина Федорівна
У шлюбі з Подерв'янський Сергій Павлович
Діти Лесь Подерв'янський
Нагороди

Міля́єва Людми́ла Семе́нівна (нар. 13 листопада 1925, Харків) — українська мистецтвознавиця, Докторка мистецтвознавства (1988), професорка (1991), дійсна членкиня Національної академії мистецтв України (2000), заслужена діячка мистецтв України (1992). Професорка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Біографія

Міляєва Людмила Семенівна народилася 13 листопада 1925 року, в місті Харків, нині Україна (тоді Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка, педагоги з фаху — Сергій і Василь Маслови. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи Дрогобича і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»

У 1949—1962 роках — наукова працівниця, у 1964—1966 роках — завідувачка відділу Київського державного музею українського образотворчого мистецтва. З 1962 року — старша викладачка, доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва Київського державного художнього інституту Академії АНВШУ.

Членкиня Національної спілки художників України, академік Академії наук Вищої школи України.

Наукова діяльність

Л. С. Міляєва є авторкою або співавторкою понад 200 наукових праць, основний напрямок досліджень — історія українського образотворчого мистецтва.

Наукові праці
  • «К. О. Трутовський» (1955)
  • «Розписи Потелича» (1969; 1971 — рос.)
  • «Українське мистецтво XIV — першої половини XVII ст.» (1963, співав.)
  • «Український середньовічний живопис» (1976, співав.)
  • «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
  • «Станковий живопис» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
  • «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII—XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
  • «Спасо-Преображенская церковь с. Великие Сорочинцы Полтавской обл.» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет». — Београд, 1991)
  • «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
  • «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
  • «Freski kaplicy Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim a sztuka ukrainska» (у кн. Kaplica Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
  • «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843—1201), New-York, 2000)
  • «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
  • «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piekna Nadprzyrodzonego», Chelm, 2003)
  • «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916—2006» (Київ, 2011)

Сім'я

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.