Міністерство інформації Республіки Білорусь

Відповідно до постанови Верховної Ради від 10 січня 1992 року № 1389 з Державних комітетів з питань преси, телебачення й радіомовлення було утворено Міністерство інформації. Постановою від 14 березня 1994 року № 145 уряд приєднав Мінінформ до Міністерства культури і друку. Міністерство було відновлено указом президента від 24 вересня 2001 року № 516[1].

• Апарат — 7 управлінь, 3 відділи;
• Національна книжкова палата Білорусі;
• Видавництва — «Білоруська енциклопедія імені Петруся Бровки», «Білорусь», «Вища школа», «Мастацкая літаратура»;
• Друкарні — Бобруйська друкарня ім. Олександра Непогодина, Мінська фабрика кольорового друку, поліграфкомбінат імені Якуба Коласа, «Перемога» Молодечно, Мінська область), «Спадщина Скорини» (Полоцька, Вітебська область), «Чырвоная зорка»;
• Підприємства — «Білоруське телеграфне агентство», «Белкнига», «Білсоюздрук»;
• Газети «Звязда», «Народна газета», «Рэспубліка», «Білоруська нива».

Згідно зі Статутом, міністерство має такі завдання:

• контроль над мовленням, книговиданням, поліграфією та книгорозповсюдженням;
• нагляд за дотриманням видавничими, поліграфічними та книгорозповсюджувальними установами законодавства про мовлення;
• підвищення результативності мовлення, книговидання, поліграфії та книгорозповсюдженню;
• урядовий вплив на рівень свободи слова серед громадян;
• налагодження міжнародного мовного співробітництва;
• створення правових обмежень мовної та видавничої діяльності;
• розробка заходів по управлінню мовленням, книговиданням, поліграфією і книгорозповсюдженням;
• розробка і здійснення урядових інвестицій у мовлення, книговидання, поліграфію і книгорозповсюдження.

За Статутом має повноваження на:

• схвалення заяв про мовлення, книговидання, поліграфію
• запит інформації в установах;
• отримання обов'язкових безоплатних примірників документів;
• припинення випуску ЗМІ;
• створення відомчих фондів[2].

• Анатолій Бутевич (1992—1994 — як міністр інформації, 1994—1996 — як міністр культури і друку)
• Михайло Підгайний (1997—2001 — голова Державного комітету з друку; 2001—2003 — як міністр інформації)
• Володимир Русакевич (2003—2009)
• Олег Пролесковський (2009—2014)
• Лілія Ананіч (2014—2017)
• Олександр Карлюкевич (2017—2020)
• Ігор Луцький (2020—2021)
• Володимир Перцов (з 28 квітня 2021)