Мітчел Вілсон

Перш ніж стати письменником, Вілсон був науковцем та викладачем фізики на університетському рівні. Закінчивши Колумбійський університет під керівництвом Ісидора Рабі, з 1939 року співпрацював в якості асистента з Енріко Фермі, який в той час працював в університеті. З 1945 року повністю присвятив себе літературній кар'єрі.

Вілсон починав з гостросюжетних книг. На початку письменницької кар'єри він створив у співавторстві з Абрахамом Полонски роман «Гусак приготован» (The Goose is Cooked, написаний в 1940, виданий в 1942) під загальним псевдонімом Еметт Хогарт (Emmett Hogarth). По одному з його романів ( «None so blind» ) знято фільм «Жінка на березі» Жана Ренуара (1947). Однак найбільш відомі і значні його романи пов'язані з темою науки і життя вчених — перш за все, це книги «Живи з блискавкою» (Live with Lightning, 1949), «Зустріч на далекому меридіані» (Meeting at a far meridian, 1961) і «Брат мій, ворог мій» (My Brother, My Enemy, 1952). В останньому романі герої працюють над винаходом телебачення — з одним з головних його винахідників, Володимиром Зворикіним, Вілсон був близько знайомий. Тема відповідальності вченого за свої винаходи і їх подальшу долю і тонкий психологічний аналіз внутрішнього світу людини науки зробили ці книги Вілсона популярними в США і особливо в Радянському Союзі 1950-70-х років.[1].

Серед робіт Вілсона також ряд науково — популярних і біографічних книг — «Людське тіло» («The human body: what it is and how it works»), «Американські вчені і винахідники» (American Science and Invention, a Pictorial History, 1954) — стала стандартним біографічним довідником), «Енергія» (Energy, 1963), «Пристрасть до знання» (Passion to Know, 1972)[2] . В останній книзі Вілсон досліджує і порівнює роботу вчених в суспільствах різного типу; автор, який володів російською мовою, для її створення проінтерв'ював кількох відомих радянських вчених. Книги Мітчела Вілсона видавалися в перекладах на багатьох мовах світу, від ісландської до в'єтнамської.

Був одружений першим шлюбом на Хелен Вайнберг Вілсон, лікарю за фахом[3] (двоє дочок: Еріка Сильверман і Вікторія Вілсон). Після розлучення, одружився зі Стеллою Адлер, відомою актрисою і театральним педагогом.

• Роман «Живи з блискавкою» (англ. Live with Lightning) було тричі видано у Радянському Союзі (у 1952, 1953 і 1959 роках) під назвою «Життя в імлі». У 1976 році роман був перевиданий російською мовою під ближчим до оригіналу назвою. Уривки з цього роману використані в радянських підручниках англійської мови для технічних вузів.
• У романі «Брат мій, ворог мій» Мітчел Вілсон використовував щоденники Б. П. Грабовського, який перший в світі зміг у 1928 році продемонструвати передачу рухомого зображення за допомогою повністю електронної системи телебачення.

• The Goose is Cooked, 1942 (у співавторстві з Абрахамом Полонски під спільним псевдонімом Emmett Hogarth)
• …Stalk the hunter, 1943
• None so blind, 1945
• The panic-stricken, 1946
• Live with lightning, 1949
• The Kimballs, 1950
• My Brother, My Enemy, 1952
• American Science and invention, a pictorial history, 1954
• The Lovers, 1954
• The Human Body, 1959
• Meeting at a far meridian, 1961
• The body in action, 1962
• Energy, 1963
• The huntress, 1966
• Seesaws to cosmic rays, 1967
• Passion to know: the world’s scientists, 1972

• Mitchell A. Wilson – Збірка творів на Unz.org
• Mitchell Wilson (December 1969). How Nobel Prizewinners Get That Way. The Atlantic.