НОМ

НОМ (укр. Неформальне Об'єднання Молоді, рос. Неформальное Объединение Молодёжи) — радянський і російський музичний гурт альтернативного характеру, заснований 1986 року в Санкт-Петербурзі. Напрям музичної творчості НОМ переважно визначається як рок, її стійкою тенденцією є іронічно-глузливий погляд на навколишній світ. Також гурт створює іронічно-абсурдистські поезію, прозу, фільми. Склад гурту багато разів змінювався.

НОМ
НОМ у Санкт-Петербурзі, 2013 рік
Основна інформація
Жанри арт-рок, Авангардизм, Мінімалізм, comedy rock, ска, Пост-панк
Роки 1986 - досі
Країна СРСР, Росія
Місто Санкт-Петербург
Мова Російська
Склад Andrey Kagadeyevd, Dmitry Tikhonovd, Nikolay Gusevd і Nikolay Kopeykind

НОМ у Вікісховищі

Особливості творчості

Тексти пісень гурту поєднують поетику абсурду, гротеск, та зумисне спрощену «вуличну» лексику[1]. НОМ часто звертається до зображення маргіналів (алкоголіків, деградованої інтелігенції), надприродного (нечиста сила, іншопланетяни).[2] В текстах прослідковується висміювання популярних тем — толерантності до гомосексуалів, нацменшин; глузування з ностальгії за СРСР, критика чинної влади Російської Федерації. Обкладинки альбомів гурту переважно створюються художником Миколою Копейкіним[3].

Учасники

Поточні

  • Андрій Кагадеєв — вокал, бас-гітара (1986 — досі)
  • Олександр Лівер (справжнє ім'я — Дмитро Тихонов) — вокал, синтезатор, гітара (нині громадянин Франції, але періодично бере участь у виступах НОМ) (1986 — досі)
  • Микола Гусєв — синтезатор, ЕОМ, вокал (1994, 1997 — досі)
  • Микола Копєйкін — сценічна дія, бек-вокал (2000 — досі)
  • Варвара Звєрькова — вокал, бек-вокал (епізодично бере участь в записі альбомів і концертах) (2005 — досі)
  • Вадим Латишев — ударні (офіційно не є учасником гурту, належачи до «Кирпичи», але виступає з НОМ на концертах як сесійний музикант) (2010 — досі)
  • Федул Жадний — сценічна дія, вокал, бек-вокал (2014 — досі)
  • Олексій Зубков — балалайка, віолончель, гармоніка, гітара (2014 — досі)

Колишні

  • Сергій Кагадеєв () — вокал, сценічна дія (1986—1997, 2006—2013)
  • Сергій Хазалов — перкусія (1986)
  • Сергій Бутузов — гітара (1986—1989, 1994, 2011 року на січневих концертах «Брутто»)
  • Микола Родіонов — ударні інструменти, флейта (1986—1988)
  • Володимир Постніченко — ударні інструменти (1988—1997)
  • Іван Турист (Юрій Салтиков) — вокал, перкусія, сценічна дія (1988—2014)
  • Олексій Рахов — гітара, саксофон (1993—1995, 1997—1998, 2002)
  • Віталій Лапін — гітара (1995—2016)

Історія

Датою офіційного утворення гурту вважається 28 лютого 1987 року, проте діяльність учасників почалися раніше, в 1986 в місті Пушкін. Засновник, Андрій Кагадеєв, грав з барабанщиком Миколою Родіоновим ще в шкільному ансамблі. До первинного складу увійшов також брат Андрія, Сергій (вокаліст), Дмитро Тихонов (клавішник), Сергій Бутузов (гітарист) і Юрій Салтиков (вокаліст). Перші композиції записувалися на простий домашній магнітофон. Вони мали частушечно-фольклорні та естрадно-кабаретні мотиви.

У 1988 році гурт війшов до складу рок-об'єднання «Мост». «НОМ» виступив на VI фестивалі Рок-клубу, де і став відомим. Твори набули рис постпанку, ритм-енд-блюзу й фанку. Через кілька років замість Родіонова барабанщиком став Володимир Постніченко. У перші роки свого існування колектив активно гастролював по країні і випустив перший відеокліп «Карлик» і дебютний альбом «Брутто». У 1989 році колектив покинув Бутузов. Альбом «К чортям собачьим» 1990 року після виступу гурту на фестивалі Рок-клубу зробив «НОМ» одним з лідерів рок-музики СРСР.

З 1990 року протягом майже шести років гурт гастролював по Європі. Невдовзі замість Сергія Бутузова гітаристом став Олексій Рахов, а потім його місце зайняв Віталій Лапін. Дмитра Тихонова, який поїхав до Женеви, замінив Юрій Соболєв, його в свою чергу — Іван Соколовський. В 1990-і вийшли альбоми «НОМ»: «Супердиск», «Во имя разума», «Сенька — Мосгхаз», «Жир». «НОМ» став чи не єдиним російським гуртом свого часу, який відреагував на поширення сексуальних меншин у країні, щоправда з притаманним йому іронічно-глузливим характером. У «Во имя разума» було вперше широко використано науково-фантастичні мотиви.

У 1995 Тихонов остаточно переїхав до Швейцарії, де став виступати в оперному театрі. Десятиріччя гурту відзначалося виступом в Петербурзькому цирку 1997-го. Після цього учасники розійшлися в поглядах щодо спрямування творчості. Восени 1997 «НОМ» було розділено на «НОМ EURO» з більш важким звучанням (Сергій Кагадеєв, Володимир Постніченко, Денис Медведєв і Микола Майоров), і «НОМ ЖИР», що наслідував звучання альбому «Брутто» (Андрій Кагадеєв, Юрій Салтиков, Дмитро Тихонов і Микола Гусєв). Віталій Лапін підтримував співпрацю з обома групами. «НОМ ЖИР» не була офіційною назвою, а вигаданою шанувальниками гурту від назви альбому «Жир».

Гурт «НОМ EURO» проіснував до 2001 року. «НОМ ЖИР» повернулися до назви «НОМ». Тоді назва почала розшифровуватися не лише як «Неформальное Объединение Молодёжи», а й «Не очень молодые» та «Несколько одетых мужчин». Андрій Кагдеєв з Бутузовим зайнялися також літературою, випустивши в 2000 збірку романів і повістей «Чудовиська». В 2002 Кагдеєв заснував кіностудію «НОМ-фильм». Першою її стрічкою стала чорна комедія «Пасіка».

У 2000-х «НОМ» було випущено багато нових пісень і оброблено старих композицій. Іронічно-пригодницький фільм «Фантомас знімає маску», що є продовженням популярної в СРСР серії про пригоди інспектора Жюва, виборов приз на фестивалі «Кінотавр». «НОМ» виступає в клубах Росії кожні кілька місяців[1].

Дискографія

Студійні альбоми

  • Брутто (1989)
  • К чортям собачьим (1990)
  • Супердиск (1992)
  • Сенька — Мосгхаз (1994)
  • Во имя разума (1996)
  • Жир (1997)
  • Extracompact (2000)
  • Очень отличный концерт (2001)
  • 8 УЕ (2002)
  • Russisches Schwein (2003)
  • Альбом реального искусства (2004)
  • Более мощный (2005)
  • Превыше всего (2009)
  • В мире животных (2013)
  • Семеро смертных (2014)
  • Оттепель (2016)
  • Я тебя услышал (2018)
  • Веселая карусель (2020)

Концертні альбоми

  • Live is Game (1994)
  • LiveЖир (1998)
  • Концерт в золотом составе (2009)
  • Семеро смертных. Live In Adva (2015)

Саундтреки

  • Жбан дурака (2001)
  • Пасека (2002)
  • Фантомас снимает маску (2008)

Збірки

  • Ultracompact (1995)
  • НОМ-15 (2002)
  • Легенды русского рока (2005)
  • Love Songs (2013)
  • 50 копеек (2016)
  • Путешествие в страну Рок-Музыка (2017)

Євро-НОМ

  • Euro (1997)

Олександра Лівера

  • Несколько оригинальных мелодий (1998)
  • Картонные песенки (1999)
  • What a wonderful Liver (2000)
  • Песни забытых композиторов (2001)
  • Профессионал (2003)
  • Картонные песенки (2004)
  • Карнавал зверей Сен-Санса (2006)
  • Песни заграничных композиторов (2007)
  • Песни русскоязычных композиторов (2008)
  • Каникулы в опере (2013)
  • Песни цыганских композиторов (2016)
  • Серенады свинопасов планеты (2019)[4]

Немузичні проєкти гурту

  • КОЛХУи (Колдовские художники) — група художників без спеціальної освіти, заснована в 2002 році, що займається живописом, а також музикою, літературою, фото, відео, інсталяціями та перформансами. Спеціалізується на іронічних і саркастичних творах, покликаних «не зачарувати, а розчарувати» глядача[5].
  • НОМ-фильм — студія, заснована в 2002 році, що створює іронічно-абсурдистські відео й фільми[6].

Література

  • Чудовиська (рос. Чудовища, 2000) — збірка романів і повістей С.Бутузова і А.Кагадеєва.
  • Колії та шпали (рос. Рельсы и шпалы, 2000) — оповідання та есе А. Лівера.
  • Реальні вірші (рос. Реальные стихи, 2004) — збірка віршів, текстів пісень і малюнків А. Кагдеєва.
  • Книга для дітей похилого віку (рос. Книга для детей преклонного возраста, 2004) — збірка творів М. Копейкіна[7].

Фільмографія

Як і музика, фільми, зняті учасниками гурту, вирізняються іронічно-глузливим настроєм, абсурдом, зумисне низькоякісними декораціями та спецефектами.

  • Чарівний магніт (рос. Волшебный магнит, 1992) — компіляція кліпів та скетчів.
  • Хазяї СРСР, або мавп'яче рило (рос. Хозяева СССР, или обязьянье рыло, 1994) — компіляція кліпів, скетчів і записів концертів.
  • Зроблено в Європі (рос. Сделано в Европе, 1996) — компіляція зйомок, виконаних під час подорожей Європою.
  • Фіолетові гНОМи (рос. Фиолетовые гНОМы, 2000) — компіляція кліпів і скетчів.
  • Слоненя Гобо (рос. Слоненок Гобо, 2001) — короткометражний детектив.
  • Жбан дурня (рос. Жбан дурака, 2001) — короткометражна трагікомедія.
  • Пасіка (рос. Пасека, 2002) — чорна комедія, «трилер-казка» з елементами жахів.
  • Геополіпи (рос. Геополипы, 2004) — низка пародій на відомих історичних осіб.
  • Три вождя (2004) — низка пародій на відомих історичних осіб.
  • Білоруська бувальщина (рос. Беларуская быль, 2006) — комедія.
  • Фантомас знімає маску (рос. Фантомас снимает маску, 2007) — комедія, вільне продовження фільмів про Фантомаса.
  • Коричнева доба російської літератури (рос. Коричневый век русской литературы, 2008) — іронічний відеоальманах читань російської літератури.
  • Зоряний ворс (рос. Звездный ворс, 2011) — фантастична комедія.
  • Хазяї СРСР, або мавп'яче рило. Двадцять років по тому (рос. Хозяева СССР, или обезьянье рыло. Двадцать лет спустя, 2012) — компіляція кліпів і записів концертів.

Примітки

  1. Алексеев, А. С. (2009). Кто есть кто в российской рок-музыке. Москва: АСТ : Астрель. с. 362–364.
  2. Замировская, Татьяна; Стрельченко, Кирилл. Очень феНОМенальный концерт (рос.). Belarus Today. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  3. Группа "НОМ": иронические тексты, положенные на музыку рок-стиля. FB.ru (рос.). Процитовано 4 жовтня 2017.
  4. НОМ - Дискография. www.nomspb.ru. Процитовано 7 березня 2020.
  5. НОМ - КОЛХУи. www.nomspb.ru. Процитовано 4 жовтня 2017.
  6. Фильм «Звездный ворс» — в Киев приехали «КОЛХУи»! | Starbom.com. Starbom.com (рос.). 13 квітня 2013. Процитовано 4 жовтня 2017.
  7. НОМ - Издания. www.nomspb.ru. Процитовано 5 жовтня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.