Нагнибіда Валентин Кузьмович
Валенти́н Ку́зьмович Нагни́біда (* 27 лютого 1928, Солониця, тепер Лубенського району — † 30 травня 1985, Кременчук) — український різьбяр по дереву, заслужений майстер народної творчості УРСР — 1976.
| Нагнибіда Валентин Кузьмович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
27 лютого 1928 Солониця | |||
| Смерть | 30 травня 1985 (57 років) | |||
| Кременчук | ||||
| Країна |
 УРСР | |||
| Діяльність | художник | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
З життєпису
Закінчив професійно-технічне училище за фахом столяр-краснодеревець. Під впливом художника Василя Парахіна організував різьбярський цех у Кременчуцькому лісгоспзагу та керував ним упродовж кількох років. Розробив для серійного виготовлення десятки зразків орнаментованих іграшок, шкатулок, тарелей, наборів посуду й ін. виробів із чистої, не вкритої лаком деревини в альтернативній до панівного тоді еклектизму народній стилістиці.
Залишив багату мистецьку спадщину в різних музеях України й Росії, десяток учнів і послідовників, із яких виділяються Микола Зацеркляний, Марія Переверзіна.
Бібліографія творчої діяльності В. Нагнибіди складає понад 40 позицій. Отримав почесне звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР».
Автор таких творів:
- декоративні тарілки — «Хліб-сіль», 1969, «Щастя», 1971;
- панно — «В. І. Ленін», 1969;
- скриньки, ножі для паперу, ложки, сільнички.
Література
- Нагнибіда В. Творчість самодіяльна і творчість народна // Київ —1985, № 1. — С. 146.
- Селівачов М. Різьбярський доробок Валентина Нагнибіди // Народна творчість і етнографія. — 1989. — № 4 (липень-серпень). — С. 70-72, іл.;
- Селівачов М. Валентин Нагнибіда // Ант. Вип. 1. — К., 1999. — С. 36-37.