Нагірна, 8/32
Будинок № 8/32 (будинок працівників кабельного заводу, «Червоний будинок») — житловий будинок, розташований на розі Нагірної та Овруцької вулиць, що в місцевості Татарка (Київ).
Нагірна, 8/32 | |
---|---|
| |
50°28′28″ пн. ш. 30°28′43″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Тип | будівля |
Стиль | сталінська архітектура |
Адреса | Нагірна вулиця (Київ) |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Архітектори прагнули пов'язати архітектуру будівлі з рельєфом. Споруда стала одним із найбільших житлових будинків кінця 1930-х — початку 1940-х років. За визначенням дослідників, будинок виступає архітектурним акцентом місцевості й відіграє велике містобудівне значення[1][2].
Історія
Будівля споруджена у 1938—1940 роках за проєктом архітектора Семена Барзиловича. Проєкт розробили в майстерні Київміськпроєкту. Споруду збудували із червоної цегли, через що її прозвали «Червоним будинком». Згодом її потинькували і пофарбували у рожевий колір. Під час будівництва навколо проклали асфальтовий тротуар[3].
У будинку нараховувалось 33 двокімнатних квартир, 10 трикімнатних і 8 квартир у три з половиною кімнати[1]. Це були комунальні квартири. У них заселились працівники заводу «Укркабель». Комуналки проіснували до кінця 1980-х років.
Чотири парадні сходи були устатковані ліфтом[1].
З-поміж закладів побутового обслуговування передбачалось відкриття двох крамниць із підсобними і складськими приміщеннями, майстерню, пральню[1]. У 1990-х — середині 2000-х років на першому поверсі залишився працювати продуктовий магазин, який зрештою закрили.
Поруч із будівлею стояли дровники, в яких мешканці сусідніх будинків № 5 і 7 тримали дрова.
У подвір'ї облаштували дитячий майданчик, газони з клумбою і садові стежки. За генпланом 1938 року на Нагірній вулиці передбачалась площа зі сквером[1]. Сквер розпланували навпроти будинку між Смородинським узвозом і Нагірним провулком. 2016 року київська влада збільшила зону відпочинку до 22 гектар і створила на пагорбах регіональний ландшафтний парк «Смородинський»[4]. У 2006—2011 роках у сквері збудували Миколаївський храм на Татарці (в юрисдикції Православної церкви України).
2015 року експертна група науково-дослідного інституту Пам'яткоохоронних досліджень порушили питання про внесення будинку до реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини місцевого значення[2].
Архітектура
Архітектура тісно пов'язана з рельєфом. Будинок височіє на горі, над місцевістю Куренівка[3]. Однак згодом дерева, що виросли навколо, повністю закрили краєвид з будівлею.
Оформлений у стилі радянського неокласицизму[2].
Цегляна будівля складається із трьох об'ємів: зрізаного наріжжя і двох крил. Наріжна частина має вісім поверхів й увінчана видовою вишкою зі шпилем[1].
Крила неоднакові: північна секція (вздовж Нагірної вулиці) довша за західну (вздовж Овруцької вулиці). Центральною віссю на фасаді північного крила виступає розкріповка, яка виділяє сходову клітку.
Обидві секції з боків акцентовані ризалітами з пілястрами. Лоджії фланковані колонами й оздоблені балюстрадою. Віконні прорізи на них, як і в усьому будинку, прямокутні, лише на п'ятому поверсі — аркові. Ризаліти увінчані фронтоном.
Перший поверх і пілястри рустовані. Вхідні двері облицьовані теракотовою лиштвою з українським орнаментом. Дверні ніші декоровані майолікою. Площина над вікнами другого і третього, а на ризалітах ще й четвертого поверхів прикрашена вставками з рослинним орнаментом, зроблені технікою сграфіто[5].
Примітки
Джерела
- Будівництво житлового будинку «Укркабель» // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 6. — С. 39—40.
- Житловий будинок працівників кабельного заводу // Перелік виявлених об'єктів культурної спадщини, які пропонуються до занесення до переліків щойновиявлених пам'яток архітектури, історії, науки і техніки. — Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, Міністерство культури України. — К., 2015. — Т. IX.2 «Збереження та охорона історико-культурної спадщини». — С. 74.
- У Києві з'явився новий ландшафтний парк // Сегодня. — 10 листопада 2016.