Нагірна, 8/32

Будинок № 8/32 (будинок працівників кабельного заводу, «Червоний будинок») — житловий будинок, розташований на розі Нагірної та Овруцької вулиць, що в місцевості Татарка (Київ).

Нагірна, 8/32
50°28′28″ пн. ш. 30°28′43″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип будівля
Стиль сталінська архітектура
Адреса Нагірна вулиця (Київ)
 Медіафайли у Вікісховищі

Архітектори прагнули пов'язати архітектуру будівлі з рельєфом. Споруда стала одним із найбільших житлових будинків кінця 1930-х — початку 1940-х років. За визначенням дослідників, будинок виступає архітектурним акцентом місцевості й відіграє велике містобудівне значення[1][2].

Історія
Проєкт будівлі працівників кабельного заводу (1938)

Будівля споруджена у 1938—1940 роках за проєктом архітектора Семена Барзиловича. Проєкт розробили в майстерні Київміськпроєкту. Споруду збудували із червоної цегли, через що її прозвали «Червоним будинком». Згодом її потинькували і пофарбували у рожевий колір. Під час будівництва навколо проклали асфальтовий тротуар[3].

У будинку нараховувалось 33 двокімнатних квартир, 10 трикімнатних і 8 квартир у три з половиною кімнати[1]. Це були комунальні квартири. У них заселились працівники заводу «Укркабель». Комуналки проіснували до кінця 1980-х років.

Чотири парадні сходи були устатковані ліфтом[1].

З-поміж закладів побутового обслуговування передбачалось відкриття двох крамниць із підсобними і складськими приміщеннями, майстерню, пральню[1]. У 1990-х — середині 2000-х років на першому поверсі залишився працювати продуктовий магазин, який зрештою закрили.

Поруч із будівлею стояли дровники, в яких мешканці сусідніх будинків № 5 і 7 тримали дрова.

У подвір'ї облаштували дитячий майданчик, газони з клумбою і садові стежки. За генпланом 1938 року на Нагірній вулиці передбачалась площа зі сквером[1]. Сквер розпланували навпроти будинку між Смородинським узвозом і Нагірним провулком. 2016 року київська влада збільшила зону відпочинку до 22 гектар і створила на пагорбах регіональний ландшафтний парк «Смородинський»[4]. У 2006—2011 роках у сквері збудували Миколаївський храм на Татарці (в юрисдикції Православної церкви України).

2015 року експертна група науково-дослідного інституту Пам'яткоохоронних досліджень порушили питання про внесення будинку до реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини місцевого значення[2].

Архітектура
Перед будинком (праворуч) — сквер і храм на Татарці

Архітектура тісно пов'язана з рельєфом. Будинок височіє на горі, над місцевістю Куренівка[3]. Однак згодом дерева, що виросли навколо, повністю закрили краєвид з будівлею.

Оформлений у стилі радянського неокласицизму[2].

Цегляна будівля складається із трьох об'ємів: зрізаного наріжжя і двох крил. Наріжна частина має вісім поверхів й увінчана видовою вишкою зі шпилем[1].

Крила неоднакові: північна секція (вздовж Нагірної вулиці) довша за західну (вздовж Овруцької вулиці). Центральною віссю на фасаді північного крила виступає розкріповка, яка виділяє сходову клітку.

Обидві секції з боків акцентовані ризалітами з пілястрами. Лоджії фланковані колонами й оздоблені балюстрадою. Віконні прорізи на них, як і в усьому будинку, прямокутні, лише на п'ятому поверсі — аркові. Ризаліти увінчані фронтоном.

Перший поверх і пілястри рустовані. Вхідні двері облицьовані теракотовою лиштвою з українським орнаментом. Дверні ніші декоровані майолікою. Площина над вікнами другого і третього, а на ризалітах ще й четвертого поверхів прикрашена вставками з рослинним орнаментом, зроблені технікою сграфіто[5].

Примітки
  1. Будівництво житлового будинку «Укркабель», 1938, с. 39.
  2. Житловий будинок працівників кабельного заводу, 2015, с. 74.
  3. Будівництво житлового будинку «Укркабель», 1938, с. 39—40.
  4. Регіональний ландшафтний парк «Смородинський», 2016.
  5. Будівництво житлового будинку «Укркабель», 1938, с. 40.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.