Найкращі роки нашого життя
«Найкращі роки нашого життя» (англ. The Best Years of Our Lives) — американський фільм-драма 1946 року, поставлений режисером Вільямом Вайлером за романом «Слава для мене» (англ. Glory For Me) Макінлея Кантора. Стрічка здобула сім премій «Оскар» (у тому числі за найкращий фільм)[3], а також низку інших престижних кінонагород 
. У 1989-у фільм було визнано національним надбанням і включено до Національного реєстру фільмів Бібліотеки Конгресу США. На 18 вересня 2018 року фільм займав 249-у позицію у списку "250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Найкращі роки нашого життя | |
|---|---|
| The Best Years of Our Lives | |
 | |
| Жанр | драма / мелодрама |
| Режисер | Вільям Вайлер |
| Продюсер | Семюел Голдвін |
| Сценарист | Роберт Шервуд |
| На основі | «Слава для мене» Макінлея Кантора |
| У головних ролях |
Фредрік Марч Дена Ендрюс Мірна Лой |
| Оператор | Грегг Толанд |
| Композитор | Г'юго Фрідгофер |
| Художник |
декорації: Джулія Герон костюми: Ірен Шарафф |
| Кінокомпанія | Samuel Goldwyn Company |
| Дистриб'ютор | RKO Pictures і Netflix |
| Тривалість | 172 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1946 |
| Дата виходу |
США: |
| Кошторис | $2,1 млн[1]:490—491 |
| Касові збори | $23,65 млн (США)[2] |
| IMDb | ID 0036868 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Найкращі роки нашого життя у Вікісховищі | |
Сюжет
Після демобілізації три солдати, що живуть в одному місті, але раніше не були знайомими один з одним, повертаються додому. Їх серця розриваються між радістю і тривогою. Гоумер Перріш (Гарольд Расселл), наймолодший у трійці, позбувся обох рук і носить замість них два крюки, якими навчився поводитися з неабиякою спритністю. Найбільше він боїться, що рідні — і передусім його наречена Вілма — неодмінно почнуть жаліти його, тоді як йому дуже хочеться, щоб його вважали нормальною людиною. Пілот бомбардувальника Фред Деррі (Дена Ендрюс) дізнається від батька, що молода красуня Мері, на якій він одружився перед відправленням на війну, пішла з дому, живе сама, працюючи в нічному клубі. Ел Стівенсон (Фредрік Марч), настарший з друзів, повертається до дружини і двох дітей, які виросли настільки, що він насилу впізнає їх. Його теж трохи лякає адаптація до мирного життя. Робота у банку тепер здається йому сміховинно приземленою. І все-таки, отримавши підвищення до віце-президента з позик, він намагатиметься виконувати свої обов'язки якомога гуманніше.
У вечір свого повернення троє друзі зустрічаються у барі, де працює приятель Гоумера, піаніст Бутч. Гоумер і Ел прийшли, щоб розвіятися, а Фред так і не зміг відшукати свою дружину. Напившись до безпам'ятності, Фред проводить одну ніч у рідному місті вдома у Ела. У нього закохується донька Ела Пеггі. Фред знаходить дружину і примушує її покинути роботу. Власні перспективи Фреда на ринку праці тануть з кожним днем. Він знаходить собі роботу продавця і стає помічником свого колишнього помічника — в тій самій крамниці, де працював до війни, яка відтоді змінила власника. Непривабливе становище Фреда засмучує його дружину, яка ніколи його не кохала, і вона вимагає розлучення.
Фред кидає роботу після сутички з клієнтом, який намагався довести Гоумеру, що Америка помилилася у виборі супротивника на війні й насправді потрібно було битися з червоними. Фред вимушений пообіцяти Елу, що він ніколи більше не шукатиме зустрічі з Пеггі. Він приходить на «цвинтар» авіатехніки і знаходить роботу в утилізатора, який використовує деталі від літаків для будівництва збірних будинків.
Гоумер робить усе, що в його силах, щоб убити у Вілмі всілякий інтерес до його персони. Але молоді люди глибоко кохають один одного. На весіллі Гоумера Фред знову зустрічає Пеггі і пропонує їй вийти за нього заміж.
В ролях
| Мірна Лой | ···· | Міллі Стівенсон |
| Фредрік Марч | ···· | Ел Стівенсон |
| Дена Ендрюс | ···· | Фред Деррі |
| Тереза Райт | ···· | Пеггі Стівенсон |
| Вірджинія Майо | ···· | Мері Деррі |
| Гарольд Рассел | ···· | Гоумер Перріш |
| Кеті О'Доннелл | ···· | Вілма Кемерон |
| Гоуті Кармайкл | ···· | Бутч Ігл |
| Гледіс Джордж | ···· | Ортанс Деррі |
| Роман Бонен | ···· | Пет Деррі |
| Рей Коллінз | ···· | містер Мілтон |
| Стів Кокрен | ···· | Кліфф |
Сприйняття
Після виходу у прокат (прем'єра відбулася 21 листопада 1946 року у Нью-Йорку) фільм став найкасовішим і найвідвідуванішим фільмом як в Сполучених Штатах так і у Великій Британії з моменту виходу стрічки «Віднесених вітром», — було продано близько 55 000 000 квитків у США[4], а касові валові збори склали $23 650 000[2]. Фільм залишається шостим у рейтингу найвідвідуваніших стрічок усіх часів у Великій Британії, з понад 20 мільйонами проданих квитків[5], та мав одні з найвищих показників перегляду усіх часів, з продажами квитків на понад $20 400 000[6].
Визнання
| Нагороди та номінації фільму «Найкращі роки нашого життя»[7] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1946 | Національна рада кінокритиків США | Найкращий режисер | Вільям Вайлер | Нагорода | |
| ТОП-10 фільмів | Найкращі роки нашого життя | Включення | |||
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий фільм | Нагорода | |||
| Найкращий режисер | Вільям Вайлер | Нагорода | |||
| Найкращий актор | Фредерік Марч | 2-е місце | |||
| 1947 | Золотий глобус | Найкращий фільм — драма | Найкращі роки нашого життя | Номінація | |
| Спеціальна нагорода найкращому непрофесійному виконавцю. | Гарольд Рассел | Нагорода | |||
| Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Найкращі роки нашого життя | Нагорода | ||
| Найкращий режисер | Вільям Вайлер | Нагорода | |||
| Найкращий актор у головній ролі | Фредерік Марч | Нагорода | |||
| Найкращий актор другого плану | Гарольд Рассел | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Роберт Шервуд | Нагорода | |||
| Найкращий монтаж | Даніел Менделл | Нагорода | |||
| Найкраща музика до фільму | Г'юго Фрідгофер | Нагорода | |||
| Найкращий звук | Гордон Сойєр | Номінація | |||
| Почесний «Оскар» (за «надихаючий приклад усім ветеранам, які повернулися з війни») |
Гарольд Рассел | Нагорода | |||
| 1948 | Премія BAFTA | Найкращий фільм з будь-якої країни | Найкращі роки нашого життя | Нагорода | |
| Премія Боділ | Найкращий американський фільм | Найкращі роки нашого життя | Нагорода | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах | Найкращий режисер | Вільям Валлер | Нагорода | ||
| Спільнота письменників та сценаристів Іспанії | Найкращий фільм іноземною мовою | Найкращі роки нашого життя | Нагорода | ||
| 1987 | Національний реєстр фільмів Бібліотеки Конгресу США | Включення | |||
| 2007 | Онлайн Асоціація кіно і телебачення | Найкращий фільм | Нагорода | ||
Джерела
- Thomson, David (1993). Showman: The Life of David O. Selznick (англ.). London: Abacus. ISBN 978-0-2339-8791-0.
- Best Years of Our Lives (1946). Box Office Mojo (англ.). Процитовано 14.01.2016.
- «The 19th Academy Awards (1947) Nominees and Winners.» oscars.org. Процитовано 14.01.2016.
- «Domestic Total: Estimated tickets: 'The Best Years of Our Lives'.» Box Office Mojo. Retrieved: February 10, 2015.
- «BFI'S Ultimate Film Chart.» Архівовано 26 березня 2010 у Wayback Machine. BFi.org.uk. Процитовано 14.01.2016
- «Top 100 films.» Channel 4. Процитовано 14.01.2016
- Нагороди та номінації фільму «Найкращі роки нашого життя» на сайті IMDb
Бібліографія
- Orriss, Bruce. When Hollywood Ruled the Skies: The Aviation Film Classics of World War II. Hawthorn, California: Aero Associates Inc., 1984. ISBN 0-9613088-0-X.
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 304-307. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання
Найкращі роки нашого життя на сайті IMDb (англ.) (станом на 18.11.2018)- Найкращі роки нашого життя на сайті AllMovie (англ.)
- Найкращі роки нашого життя на TCM Movie Database (англ.)
- Найкращі роки нашого життя на сайті American Film Institute Catalog (англ.)
- Найкращі роки нашого життя на сайті Rotten Tomatoes (англ.)