Наказ Лаконія
Наказ Лаконія (або «Тритон Нуль», нім. Laconia-Befehl) — це наказ від 17 вересня 1942, котрий був відданий командуючим підводними силами ВМС Німеччини Карлом Дьоніцем командирам усіх підводних човнів про заборону допомагати екіпажам та пасажирам затоплених кораблів.
Історія наказу
12 вересня 1942 року підводний човен Крігсмаріне U-156, після атаки та затоплення судна «Лаконія», надала допомогу екіпажу та пасажирам. В цій рятівній операції брали участь ще три інших підводних човен та два корабля (німецького та італійського флоту). Судна були атаковані літаками США незважаючи на рятівну операцію[1].
Наказ
Наступного дня після інциденту, 17 вересня 1942 року, адмірал Дьоніц, командуючий ВМС Німеччини, оприлюднив свій наказ:
|
|
На нюрнберзькому процесі Деніц не був додатково звинувачений через цей наказ: «Трибунал дотримується думки, що докази не підтверджують повністю, що Дьоніц навмисно наказав убивати людей, котрі рятувалися з затоплених суден»[2].
Література та посилання
- Дениц K. «Немецкие подводные лодки: 1939–1945 гг.» Минск: «АСТ», 2000.
- Інцидент с «Лаконией» на uboat.net
- «Нюрнбергский процесс» Москва Госюриздат 1961 год том VII