Намікадзе

Намікадзе (Namikaze, яп. 波風) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

Намікадзе
波風
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Мінекадзе»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Майдзуру
Закладено	7 листопада 1921
Спущено на воду	24 червня 1922
Введено в експлуатацію	11 листопада 1922
На службі	1922 – 1945 (Японія), 1947 – 1960 (Китай)
Виведений зі складу флоту	5 жовтня 1945 (Японія)
Статус	в 1947 переданий Китаю, у 1960 зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1345
Довжина	102,6 м
Ширина	9,0 м
Осадка	2,9 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 4 парові котла
Потужність	38500 к.с. (28,7 МВт)
Швидкість	39 вузлів
Дальність плавання	3 600 миль (6 700 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж	148
Озброєння
Артилерія	4 × 120-мм / 45 калібрів гармат
Торпедно-мінне озброєння	6 (3х2) × 533-мм торпедних апаратів 16 мін
Зенітне озброєння	2 7,7-мм кулемета

Корабель, який став п’ятнадцятим (за датою закладання) серед есмінців типу «Мінекадзе», спорудили у 1922 році на верфі ВМФ у Майдзуру. 

Після початку Другої японо-китайської війни корабель в 1938 – 1939 роках залучали до патрулювання біля узбережжя північного та центрального Китаю.

Станом на грудень 1941-го Намікадзе належав до 1-ї дивізії ескадрених міноносців, яка підпорядковувалась військово-морському округу Омінато (Ominato Guard District). На протязі двох років есмінець діяв у північній зоні, займаючись патрульно-ескортною службою на Хоккайдо та Курильських островах, при цьому з другої половини 1942-го його стали залучати до виконання аналогічних завдань біля східного узбережжя Хонсю – аж до затоки Ісе на півдні.

В липні 1943-го Намікадзе та два інші есмінці 1-ї дивізії (четвертий перебував в цей час на ремонту) перебували в готовності до підтримки евакуації гарнізону з Киски (один з двох островів, захоплених японцями у червні 1942-го на заході Алеутського архіпелагу), втім, їх допомога не знадобилась.

Наприкінці 1943-го Намікадзе тимчасово залучили до супроводу конвоїв у Французькому Індокитаї. 1 грудня корабель попрямував туди із японського порту Моджі, а в середині березня 1944-го відновив свою службу у північній зоні.

8 вересня 1944-го в Охотському морі за дві сотні кілометрів на північний захід від курильського острова Уруп Намікадзе був торпедований та важко пошкоджений підводним човном USS Seal. Кораблю відірвало корму і він був приведений на буксирі есмінцем «Камікадзе» до порту Отару (західне узбережжя Хоккайдо) для аварійного ремонту, при цьому на завершальному етапі переходу з 11 по 13 вересня охорону забезпечував есмінець «Нокадзе».

З 26 вересня 1944 по 1 лютого 1945 Намікадзе проходив повноцінне відновлення в Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю), при цьому корабель модернізували для використання як носій людино-торпед «кайтен», яких він міг прийняти до 4 одиниць. Для цього з Намікадзе демонтували 3 з 4 гармат головного калібру та всі торпедні апарати, також вилучили один з котлів, що зменшило максимальну швидкість до 29,5 вузлів. Зате було підсилене зенітне озброєння за рахунок встановлення 6 25-мм автоматів та 8 13,2-мм кулеметів. По завершенні робіт корабель перейшов до Внутрішнього Японського моря, при цьому з 5 лютого він був напряму підпорядкований Об’єднаному флоту.

Втім, до застосування «кайтенів» з Намікадзе справа не дійшла, при цьому починаючи з червня 1945-го корабель займався тральними операціями у Внутрішньому Японському морі. Капітуляція Японії застала Намікадзе у Куре.

У жовтні 1945-го Намікадзе виключили зі списків ВМФ та призначили для участі у репатріації японців (по завершенні війни з окупованих територій на Японські острови вивезли кілька мільйонів військовослужбовців та цивільних японської національності).

3 жовтня 1947-го корабель передали Китаю,[1] де він отримав назву «Shen Yang» (瀋陽). Спершу він перебував у Ціндао, а після перемоги комуністів у громадянській війні був переведений на Тайвань. В 1960-му корабель виключили зі списків флоту.[2]