Напівавтоматичне блокування

Напівавтомати́чне блокува́ння — система інтервального регулювання руху поїздів, при якій функції відправлення і приймання поїздів виконуються як вручну, так і автоматично.

Одним з основних недоліків напівавтоматичного блокування є відсутність рейкових ланцюгів на більшій частині перегону (за винятком ділянок наближення перед вхідними світлофорами, довжина цих ділянок дорівнює гальмівному шляху). Внаслідок цього:

  • Немає фактичного безперервного контролю вільності перегону. Вільність контролюється тільки по обміну блокувальними сигналами між станціями. У разі, якщо від поїзда відірвуться вагони, контрольні прилади не покажуть зайнятість перегону, тому черговий по станції обов'язково повинен перевіряти прибуття поїзда в повному складі за наявності хвостового сигналу або номера хвостового вагона. Тільки переконавшись, що поїзд прибув цілком, черговий має право подати на сусідню станцію блокувальний сигнал прибуття.
  • Неможлива робота АЛС.
  • Не контролюється цілісність рейкової нитки, так як в колії перегону відсутній електричний струм.
  • На одному перегоні, незалежно від його довжини, може перебувати тільки один поїзд. Наступний поїзд, навіть у попутному напрямку, можна відправити слідом зі станції тільки після повного звільнення всього перегону попереднім поїздом.

Література

  • Кондратьева Л. А., Борисов Б. Б., Устройства автоматики, телемеханики и связи на железнодорожном транспорте, М., 1991.
  • Железнодорожный транспорт: Энциклопедия / Гл.ред. Н. С. Конарев. М.: Большая Российская энциклопедия, 1995, 559 стр., ил.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.