Напірний рукав
Напірний пожежний рукав — пожежний рукав, призначений для транспортування вогнегасних речовин під надлишковим тиском[1].
Типи залежно від галузі використання
Напірні пожежні рукави складаються зі з'єднувальної головки та рукавного чохла. Згідно з ДСТУ 3810-98 напірні пожежні рукави поділяють на типи залежно від галузі використання[2].
| Тип рукава | Галузь використання | Температура експлуатації |
|---|---|---|
| Т | Пожежна техніка (автомобілі та мотопомпи) | Від -45 ºC до +45ºC |
| К | Внутрішні пожежні крани | Від -20 ºC до +40ºC |
| ВТ | Пожежні автомобілі (для насосів високого тиску) | Від -45 ºC до +45ºC |
| Л | Лісове господарство | Від -45 ºC до +45ºC |
Залежно від матеріалу, з якого виготовлено рукавний чохол, їх можна поділити на такі групи:
- Непрогумовані, що виготовляються з обчісної або лляної пряжі.
- Прогумовані.
- Латексні.
- Полімерні.
- Із зовнішнім покриттям.
Рукавні чохли складаються з основи — пасом, що йдуть уздовж довжини рукава, й утоку — пасом, розташованих поперек рукава. Ткані чохли утворюють переплетенням пасом під кутом 90°.
Залежно від задач, напірні рукави виготовляються двома основними способами плетіння:
- Саржеве (такий рукав призначений для підвищеного внутрішнього тиску за рахунок щільного утоку)
- Гарнітурне[3]
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.