Наукове пізнання

Наукове пізнання — це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Передусім у структурі наукового пізнання виокремлюються емпіричний і теоретичний рівні.[1].

Класифікація методів наукового пізнання

МетодиРівніФорми
Опис, вимірювання, порівняння, експеримент, спостереженняЕмпіричнийФакти, емпіричні поняття, емпіричні правила
Моделювання, індукція, дедукція, аналіз, синтез, пояснення, абстрагування, мислений експериментПроміжнийПроблема, концепція, гіпотеза
Сходження від абстрактного до конкретного, аксіоматичний, системно-структурнийТеоретичнийСистема законів, теорія, ідея

Примітки

Література

  • В. В. Косолапов Гносеологічна природа наукового факту. — К., 1964.
  • Б. С. Грязнов Теория и ее объект. — М.,1973.
  • В. Л. Чуйко Рефлексія основоположень методологій філософії науки. -К., 2000.
  • К. Р. Поппер Логика и рост научного знания. — М.,1983.
  • Tarski А. O ugrontowani v naukowej semantyki // Przegląd filozoficzny. — R.XXXIx (1936), — z.I.1936. — s.50-57.
  • Н. И. Тюрин Введение в метрологию. — М.,1973.
  • И. Ф. Шишкин Теоретическая метрология. — М.: Издательство стандартов, 1973.
  • Popper K. R. Objective Knowlegde. An Evolutionary Approach.- Oxford, 1979.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.