Нацик Іван Іванович

Нацик Іван Іванович — український промисловець.

Народився 10 липня 1934 року в селі Граб Ясельського повіту в Польщі в сім'ї селян-бідняків[1] . У 1945 році родину Нациків переселили до СРСР в Сталінську (нині Донецьку) область. По закінченні семирічки у грудні 1950 року вступив до Львівської фабрично-заводської школи, по закінченні якої його направили теслярем в будівельну дільницю Львівської залізниці[2].

Івану Нацик закінчив спочатку гірничо-промислову школу в Альчевську, потім працював кріпильником гірничних виробок на шахті. Працюючи, закінчив курси машиністів вугільних комбайнів та курси техніків, був призначений майстром, а відтак заступником, а потім і начальником дільниці з видобутку вугілля.

У 1961 році закінчив вечірню середню школу і вступив до вечірнього відділення філіалу загально-технічного факультету Київського політехнічного інституту.

Продовжив навчання на заочному відділенні Дніпропетровського гірничого інституту.

У 20 років був нагороджений почесним знаком «Шахтарська слава» ІІІ ступеня і знаком «Відмінник соціалістичного змагання УРСР».

1955 рік — заслужений шахтар України і кавалер «Шахтарської слави» ІІ ступеня.

Останнє місце шахтарської роботи — головний інженер шахти «Нововолинська».

1971 рік — головний інженер Кіровського механізованого кар'єру тресту «Західшляхбудматеріали».

1973 рік — директор Мукачівського кар'єроуправління.

Пізніше очолює управління житлово-комунального господарства Мукачівського міськвиконкому.

Отримав звання почесного громадянина Мукачева, як один з найкращих фундаторів розбудови міста.