Національна пам'ятка (Ірландія)
Національна пам'ятка (англ. National Monument) Ірландії — місце або будівля в Ірландії, які визнано об'єктом державної важливості і перебувають під захистом держави. У разі необхідності цей статус може отримати і земельна ділянка, на якій розташований Національний пам'ятник.
Нормативно-правова база з охорони пам'яток
Національні пам'ятники Ірландії перебувають у віданні Національної служби пам'яток, яка в нині є підрозділом Міністерства мистецтв, спадщини та гелтахтів Ірландії[1]. Офіційний статус «національна пам'ятка» надають об'єктам відповідно до національного закону про пам'ятки (англ. National Monuments Acts 1930 to 2004)[2].
Першим правовим актом щодо захисту пам'яток старовини в Ірландії був Закон про охорону давніх пам'яток 1882 року. Після створення ірландської незалежної держави прийнятий новий закон — Закон про національні пам'ятки 1930 року (англ. National Monuments Act of 1930)[3]. Список національних пам'яток розширено, до 2010 року в країні налічувалося близько 1000 пам'яток у державній власності або під захистом держави, хоча цей перелік становить лише незначну частину виявленої археологічної спадщини Ірландії. Кожна національна пам'ятка Ірландії має індивідуальний номер (наприклад, скеля Кашел є національною пам'яткою № 128, Ньюгрейндж — № 147 тощо), при цьому пам'ятка з одним номером може бути набором об'єктів, як, наприклад, скеля Кашел.
Останній правовий акт щодо захисту пам'яток — National Monuments (Amendment) Act 2004 року — включає положення про можливість часткового або повного руйнування національних пам'яток із санкції уряду, якщо таке знищення проводиться в «суспільних інтересах»[4]. Згідно з повідомленнями ЗМІ, це положення прийнято для полегшення дорожнього руху, зокрема, для того щоб знести руїни національної пам'ятки — замку Каррікмайнс для побудови ділянки автомагістралі М50.