Національний директорат розвідки та митних розслідувань

Національний директорат розвідки та митних розслідувань (фр. Direction nationale du renseignement et des enquêtes douanières, DNRED) — підрозділ Генерального Директорату митних та акцизних зборів Франції (DGDDI). DNRED несе відповідальність за реалізацію політики розвідки, контролю та боротьби з шахрайством у сфері митних та акцизних зборів.[1]

Національний директорат розвідки та митних розслідувань
фр. Direction nationale du renseignement et des enquêtes douanières
 
 
Загальна інформація:
Тип: державне агенство
Юрисдикція:  Франція
Дата заснування: 1 березня 1988
Структура:
Керівна організація: Міністерство економіки та фінансів Франції
Кількість співробітників: 717
Бюджет: 60 млн. Євро
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: Avenue de Verdun, Іврі-сюр-Сен, Іль-де-Франс, Франція
48°48′53″ пн. ш. 2°22′10″ сх. д.
Вебсайт:
www.douane.gouv.fr

2009 року в Директораті створено новий підрозділ під назвою «Cyberdouane», роль якого полягає в боротьбі з кіберзлочинами економічного характеру — такими, як торгівля людьми онлайн, відмивання грошей в онлайн-казино, продаж нелегальної продукції онлайн (наркотики, контрафактна продукція, зброя, дитяча порнографія, тощо.).[2]

Штат Директорату налічує близько 720 осіб, включає в себе три функціональних підрозділи:

  • Митне розвідувальне управління (фр. Direction du renseignement douanier, DRD — близько 120 агентів) — веде збір, обробку та розповсюдження інформації у всіх митних органах;
  • Відділення митних розслідувань (фр. Direction des enquêtes douaniè res, DED — близько 200 агентів) — відповідає за проведення розслідувань національних та міжнародних злочинів особливої ​​значимості;
  • Відділення митних операцій (фр. Direction des opérations douanières, DOD — близько 400 агентів) — відповідає за боротьбу з порушеннями митних правил, насамперед з контрабандою, пошук оперативної інформації, здійснення спеціальних методів розслідування та взаємодію з іншими митними органами.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.