Національний науковий центр Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини

Національний науковий центр Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини 

Національний науковий центр Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини
Будівля інституту на Пушкінській, 83
Будівля інституту на Пушкінській, 83
Основні дані
Засновано 1921 рік

Історія

Український науково-дослідний інститут експериментальної ветеринарії був організований 1921 року на базі бактеріологічної станції Харківського ветеринарного інституту (існувала з 1889 року). Інститут існував як найвища науково-дослідна установа з питань ветеринарії в УРСР, містив в Харкові. Основним завданням інституту є розробка методів профілактики і заходів боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин та бджіл. Інститут мав 18 відділів; йому підпорядковані 4 зональні науково-дослідні ветеринарні станції (Полтавська), Відділ для вивчення незаразних хвороб сільськогосподарських тварин (у Кіровограді) і Опорний пункт для вивчення лейкозів (у Луганську).

Першим директором інституту був доктор ветеринарних наук, професор Дедюлін Олександр Васильович.

В 1957—1985 роках директором центру був академік ВАСГНІЛ Гладенко Іван Микитович.

Інститут винайшов ряд вакцин, сироваток, антигенів та ін. ефективних засобів боротьби з хворобами тварин; він готує наукові кадри і працює над підвищенням кваліфікації ветеринарних працівників. Видає науковий. збірник «Ветеринарія».

Від 1991 року має назву Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української Академії Аграрних Наук.

З 1997 по 1999 посаду директора обіймав Заслужений працівник сільського господарства України Бабкін Валерій Федорович.

Указом Президента України за № 186/2006 від 3 березня 2006 р. інституту надано статус Національного наукового центру.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.