На чужині

Розповідь А. П. Чехова «На чужині» написана в 1885 році, вперше опублікована в 1885 році в літературно-художньому журналі «Осколки» № 41 від 12 жовтня з підписом А. Чехонте. У 1885 році розповідь був заборонений цензором «Осколків», дозволений до видання лише після повторного розгляду в цензурному комітеті. У 1887 році оповідання надруковано у збірнику «Безневинні речі», увійшов до зібрання творів письменника, видаване А. Ф. Марксом.

За життя Чехова розповідь переводився на болгарська, угорська, німецька, польська, румунська, сербськохорватська, французький і чеська мови.

В оповіданні Чехова простежуються його спогади з дитинства. Бабусею письменника була українка, кріпосна селянка з родини конярів Єфросинія Омелянівна Шимко (1798-1878). Бабуся була простодушна, вірила в Бога і нечисту силу. По спогадах сестри письменника, Марії Павлівни Чехової, в оповіданні Чехова «На чужині» знайшло відображення наступне: «Як-то Більше-Князівської на престольне свято Єгор Михайлович був запрошений з нею на обід до господині — графині Платової. Подали раків. Бабка, бажаючи показати свою вихованість, хотіла раку взяти страви з вилкою. Єгор Михайлович штовхав її ліктем і ногою під столом, але нічого не досяг. Довелося пояснити словами...»[1].

Дія оповідання відбувається в будинку багатого поміщика Камишева. У Карамишева живе старий француз, який працював гувернером. Звуть його Шампунь. Шампунь навчав дітей поміщика французької мови, хорошим манерам і танців. Кодга діти виросли, то він став не потрібен. Тепер його обов'язки, як і платню, невизначені. Його завданням є добре одягатися, пахнути парфумами і вислуховувати розмови Камишева.

За сніданком Камишев міркує про Франції та французів. На його думку, Франція настільки маленька країна, що її можна об'їхати за один день. Про французів і ставлення до них він говорить так: «Ніхто не любить французької, хіба лише одні французи. А французові що ні подай — все з'їсть: і жабу, і щура, і тарганів... Вам, наприклад, ця шинка не подобається, тому що вона російська, а подай вам смажене скло і скажи, що воно французьке, ви станете є і прицмокувати...». Порівнюючи росіян і французів, Камишев вважає, що французи люблять хвалитися, що у них «розум придбаний, з книг, а у нас вроджений розум». Він також вважає, що французи аморальні і «живуть як собаки». Камишев думає, що «французи манірні», не дозволяють невігластва, раків не стануть їсти виделкою, не плюють на підлогу, але в них немає особливого духу. Такі розмови не подобаються французу, він ображається і вирішує виїхати на Батьківщину.

В обід Камишев залишився без співрозмовника і став з'ясовувати — що робить француз. А француз Шампунь в цей час пакував чемодан. При вигляді цього, Камишев повідомив французові, що він втратив його паспорт, а без паспорта той нікуди не поїде і виявиться в кайданах. Француз у відчаї, але Камишев його заспокоює, сказавши, що він пожартував і просить не приймати близько до серця його розмови. Він з усіма поводиться так і просить брати приклад з орендаря Лазаря Исакича. А Лазаря Исакича Камишев як тільки не називає — і жидом, і пархом, і «свинячье вухо з підлоги робить», а той ні на що не ображається. Шампунь заспокоюється і йде обідати. За обідом історія повторюється.

Лев Миколайович Толстой относил «На чужбине» к числу лучших рассказов Чехова[2].

Современные исследователи творчества Чехова отмечают, что писатель за основу национальной характеристики персонажа берёт стереотипное описание представителя той или иной культуры. Примером этого является образ француза в рассказе «На чужбине» — маленький, патриот и душится. При этом у автора звучит тема превосходства своего над чужим[3].

• Чехов А. П. На чужбине// Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
• Абрамова В.С. Образы «иной» культуры в творчестве А.П. Чехова // Чеховские чтения в Ялте: Вып. 18: А.П. Чехов – путешественник. Сб. науч. трудов. – Симферополь: ДОЛЯ, 2013. – С. 80–88.
• En terre étrangère, traduit par Édouard Parayre, Bibliothèque de la Pléiade, éditions Gallimard, 1967 (ISBN 978 2 07 0105 49 6).
• Voir Dictionnaire Tchekhov, Page 88, Françoise Darnal-Lesné, Édition L'Harmattan, 2010, (ISBN 978 2 296 11343 5)

• На чужині.