Нерух Олександр Георгійович

Нерух Олександр Георгійович (нар. 3 червня 1944) — український фахівець у галузі радіофізики, професор, доктор фізико-математичних наук Харківського національного університету радіоелектроніки.

Олександр Георгійович Нерух
Народився 3 червня 1944(1944-06-03) (77 років)
Місце проживання м.Харків
Країна  СРСР Україна
Діяльність дослідник
Alma mater Харківський державний університет імені О. М. Горького
Заклад Харківський національний університет радіоелектроніки
Посада завідувач кафедри (з 1994)
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Особ. сторінка nure.ua/university/structure/departments/pmm/vm/staff/aleksandr-georgievich-neruh/

Біографія

Олександр Нерух народився 3 червня 1944 року[1].

У 1968 році він закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького за спеціальністю радіофізика[2].

З 1971 по 1975 роки він навчався в аспірантурі Харківського державного університету. Після її завершення ним була захищена кандидатська дисертація.

З 1977 року і до сьогодні Олександ Нерух працює в Харківському національному університеті радіоелектроніки.

Спочатку він працював на посаді старшого викладача, у 1982 році він став доцентом, а вже у 1993 році — процесором кафедри вищої математики.

З 1994 він обіймає посаду завідувача кафедри вищої математики[3].

У 1991 році ним була захищена докторська дисертація.

Наукова робота

Олександр Нерух спеціалізується на вивчені еволюційного підходу в розв'язанні 2- і 3-мірних початково-крайових електродинамічних задач в основі якого лежить рівняння Вольтера. Цей підхід використовується для вирішення нестаціонарних електродинамічних задач з урахуванням властивостей, що змінюються залежно від часу[2].

Створена група молодих учених, яка досліджує перетворення електромагнітних імпульсів у таких середовищах, включаючи й оцінку складності перетворення. Окрім того, у сферу інтересів групи входять нестаціонарні явища в діелектричних хвилеводах і резонаторах[2].

Міжнародна діяльність

У 1993 році Олександр Нерух отримав від Міжнародного фонду Сороса грант.

У 1996 році він став Соросовським доцентом.

З 1998 року він — IEEE Senior Member.

У 1998 році Олександр Нерух був включений до 16-го випуску видання Who's Who in the World.

У 2001, 2003, 2006, 2007 роках він працював у якості Visiting Professor Ноттінгемського університету у Великій Британії[2].

Творчий доробок

Олександ Нерух є автором понад 190 публікацій та 2 патента[4][5].

Монографії видані закордоном:

  • Nerukh, A., Benson T. Non-Stationary Electromagnetics: An Integral Equations Approach. 2nd Edition. - Pan Stanford, 2018.
  • Nerukh, A., Sakhnenko, N., Benson, T., Sewell, P. Non-stationary electromagnetics. — Pan Stanford Publishing Pte. Ltd., 2012. — 628 p.
  • Nerukh A., Sakhnenko N. Non-Stationary Electromagnetics. — Pan Stanford Publishing Pte. Ltd., 2012. — 596 р.

Статті:

  • Nerukh A., Kuryzheva O., Benson, T. Time-spatial structure of airy pulse in non-stationary environment // Optical and Quantum Electronics. — 2018. — 50(2),52.
  • Nerukh A. G., Kuryzheva O. V. Transformation of the airy pulse by a jump-like change of the medium permittivity in time // Telecommunications and Radio Engineering (English translation of Elektrosvyaz and Radiotekhnika). — 2018. — 77(12). — pp. 1017—1028.
  • Kuryzheva O. V., Nerukh A. G. Changing of an Airy pulse form due to re-reflections inside a dielectric layer // 2016 2nd International Young Scientists Forum on Applied Physics and Engineering. — YSF 2016-Forum Proceedings. — 2016. — pp. 183—186.
  • Kuryzeva O. V., Tkach A. D., Nerukh A. G. Implementation of the extinction theorem in a problem of Airy pulse scattering by a dielectric layer // 2016 8th International Conference on Ultrawideband and Ultrashort Impulse Signals. — UWBUSIS, 2016. — pp. 97–100.
  • Kuryzheva O. V., Nerukh A. G. Evolution of an Airy pulse energy flow induced by a dielectric plane boundary // Proceedings of the International Conference on Advanced Optoelectronics and Lasers. — CAOL, 2016. — pp. 57–59.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.