Номізма

Номізма (nomisma, множина: nomismata) — золота монета, візантійська спадкоємниця Римського солідуса. Карбувалися у Візантійській імперії до грошової реформи Олексія I Комніна у 1092 році. Це був найвищий номінал валюти Візантії.

Номізма
Держава	Візантійська імперія
Час/дата припинення існування	1092

Номізма Михайла V Калафата

Від назви Номізма походить слово «нумізматика».

Перша грошова реформа Візантії до якої привели різноманітні причини була проведена Никифором II зачепила і вартість номізми. Монета зменшила свою вагу з 4,5 грамів золота до 4,13 грамів та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон.

Вартість номізми залишалася сталою до часів Костянтина IX Мономаха (правив у 1042—1055).

Однак все змінилося при правлінні Романа IV Діогена (1067—1071) та Никифора III Вотаніата (1078—1081) — монету настільки позбавили золота, що вона стала білою, що прямо пов'язано з важкими часами, які переживала у ті часи Візантія.

Після 1092 року монетну систему Візантії кардинально змінено. Замість девальвованої номізми прийшов Гіперпірон (4,48 г). Проте назву номізма часто вживають для позначення цієї, тоді нововеденої, золотої монети.